| Вид аналітичних процедур | Методичні прийоми аналізу | Умови застосування |
| Аналіз співвідношень | Групування | Структурний аналіз; визначення балансового зв'язку; розрахунки коефіцієнтів репрезентативної ознаки; побудова розрахункових аналітичних таблиць |
| Порівняння | Проведення порівнянь до обраної бази з оцінкою абсолютної і відносної зміни та еластичності зміни | |
| Середні і відносні величини | Розрахунок величини репрезентативної ознаки; розрахунок якісних аналітичних показників | |
| Інтегральний метод | Визначення співвідношення факторів, які впливають на показник, що аналізується | |
| Індексний метод | Розрахунок впливу структури та еластичності динаміки | |
| Аналіз тенденцій | Порівняння | Порівняння з базовими і минулими періодами |
| Графічний метод | Оцінка перспективної динаміки на основі дослідження властивостей графіків | |
| Методи детермінованого факторного аналізу | Розрахунок впливу окремих факторів у їх сукупності та визначення їх пайової участі | |
| Варіантний аналіз та прогнозування | Економіко-математичні методи і моделі | Визначення перспективного економічного плану за варіантами економічних стратегій; прогнозування економічних параметрів |
| Балансові узагальнення | Розрахунок потреб і можливостей |
При проведенні аналітичних досліджень слід дотримуватись дедуктивного підходу від оцінки синтетичних показників фінансової звітності до дослідження причинно-наслідкових зв'язків, які обумовлюють зниження платоспроможності і загрозу банкрутства, розбалансування грошових потоків за видами діяльності, кон'юнктурні позиції підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках. Аналітичні процедури аудиту не передбачають абсолютної системності аналізу, комплексного підходу в діагностиці, а спрямовані на визначення сильних і слабких позицій, оцінку загроз і небезпек, виявлення вузьких місць у менеджменті тощо. Разом з тим, слід досягти поетапного процесу виконання аналітичних процедур на зразок:
перший етап – визначення інформаційних ресурсів і побудова аналітичних таблиць чи алгоритмів;
другий етап — загальна оцінка економічного потенціалу із характеристикою майнових та фінансових ресурсів за кількісними та якісними показниками (зміна обсягу та структури активів і пасивів, якісні характеристики їх структурних зрушень, зміна фінансової стійкості та платоспроможності, ефективність використання активів і капіталу тощо);
третій етап – аналіз результатів виробничо-фінансової діяльності (аналіз доходів і витрат, аналіз фінансових результатів, аналіз ресурсозабезпечення і ресурсовикористання у виробничій діяльності тощо);
четвертий етап – оцінка резервів та напрацювання заходів щодо їх мобілізації. При цьому слід визначити очікувані результати при різних економічних стратегіях та обгрунтувати контрзаходи щодо недопущення негативного розвитку ситуації.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що процес використання аналітичних процедур в аудиті вимагає чіткого розмежування методичних прийомів залежно від мети дослідження, що надає спільності аналітичним процедурам і аналізу фінансової звітності. Між звичайним аналізом фінансової звітності і аналітичними процедурами, які використовуються при аудиті фінансової звітності, також існує і відмінність. Ця відмінність полягає в більш широкому обсязі використовуваних методичних прийомів, в різноманітності підходів на різних етапах аудиту, а також в тому, що всі виявлені негативні тенденції або значення коефіцієнтів, по-перше, оцінюються з точки зору суттевості їх впливу на фінансову звітність і можливі наслідки для діяльності організації і, по-друге, вимагають визначення причин негативних явищ. При цьому вони розглядаються з позиції професійного скептицизму, тобто необхідно впевнитися, що ці причини не є наслідками помилки або шахрайства. Звідси результати аналітичних процедур мають більше значення, ніж результати аналізу, тобто поняття аналітичних процедур ширше за поняття аналізу фінансової звітності.
Ефективність застосування аналітичних процедур багато у чому буде залежати від правильного визначення складу показників, відбору фактів і послідовності проведення аналізу. Необхідно, щоб на основі результатів аналізу вироблялась якісно нова інформація, яка не міститься у фінансовій звітності.
При проведенні аналітичних процедур необхідно враховувати ризик аналітичного розгляду як складову ризику невиявлення. Ризик аналітичного розгляду – це ризик того, що при перевірці вибраної сукупності об'єктів, які перевіряються, використані аудитором процедури не дозволять виявити помилки, які можуть бути суттєвими. Він визначається на етапі попереднього планування і залежить від кваліфікації- аудиторів (якості методик, які вони застосовують при здійсненні перевірки).
Результати аналізу слід розглядати не окремо, а у взаємозв'язку з іншими факторами, такими як особливості діяльності клієнта, результати інших аудиторських процедур, фактори властивого ризику. Наявність цих взаємозв'язків забезпечує аудиторськими доказами стосовно повноти, точності й обгрунтованості даних, наданих системою бухгалтерського обліку. Однак довіра до результатів аналітичних процедур залежить від аудиторської оцінки ризику того, що аналітичні процедури можуть виявити очікувані взаємозв'язки, тоді як насправді наявні суттєві помилки.
Ступінь довіри аудитора до результатів аналітичних процедур залежить від таких факторів:
• суттєвість розглянутих статей. Наприклад, якщо залишки на рахунках запасів суттєві, аудитор при формулюванні висновків не покладається лише на аналітичні процедури. Водночас аудитор може покластися тільки на аналітичні процедури стосовно певних статей доходів і витрат, якщо вони не є суттєвими кожна окремо;
• інші аудиторські процедури, спрямовані на досягнення тих самих цілей аудиторської перевірки. Наприклад, процедури, виконані аудитором при огляді оплати рахунків дебіторів або подальших надходжень готівки, можуть підтвердити або зняти з розгляду питання, що виникли в результаті застосування аналітичних процедур;
• точність, з якою очікувані результати аналітичних процедур можна прогнозувати. Наприклад, аудитор, як правило, порівнюючи коефіцієнти валового прибутку певних періодів, очікує більшої відповідності, ніж при порівнянні витрат на дослідження та на рекламу;
• оцінка ризику контролю і властивого ризику. Наприклад, якщо ризик контролю високий, то більш надійними будуть детальні тести, а не аналітичні процедури.
Аналітичне забезпечення аудиторських доказів сприяє зменшенню ризику аудиторської перевірки та аудиторського висновку. Процес використання аналітичних процедур вимагає чіткого розмежування аналітичних прийомів, залежно від мети дослідження та максимального зосередження на використанні аналітичних результатів за методикою комплексного економічного аналізу.
Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ“ на сторінці 5. Приємного читання.
