Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

Державний фінансовий аудит

Таблиця 4.2

Порівняльна характеристика аналітичних процедур залежно від мети їх використання в аудиті

Характерна ознакаАналітичні процедури
На стадії плануванняНа етапі тестів по сутіНа завершальній стадії
ЦіпіОзнайомлення з діяльністю організації; Оцінка ризику і суттєвості; Вибір стратегії аудиту; Визначення ймовірності помилок у звітності; Визначення суттєвих статей і областей з підвищеним ризиком; Планування обсягу і характеру тестівКоригування обсягу детальних тестів; Визначення необхідності поглибленого тестування; Визначення міри впливу виявлених викривлень на звітністьОцінка результатів аудиту: оцінка суттєвості виявлених викривлень; Визначення областей, які підлягають повторному тестуванню; Поглиблена оцінка здатності організації безперервно функціонувати
Джерела інформаціїФінансова і нефінансова інформація: · Проміжна звітність; Кошториси; Фінансова звітність минулих періодів; Статистичні дані; Публікації тощоБудь-яка інформація, на основі якої можна отримати аудиторські докази: кошториси, прайси, акти, інші первинні документи і облікові регістри та нефінансові даніРічна фінансова звітність; Прогнози; Рахунки та інші бухгалтерські документи; Публікації в пресі; Юридичні відповіді
РезультатиДані про тенденції, оцінка ризиків і суттєвості, незвичайні явищаАудиторські докази, які можуть бути єдино можливимиДостатність даних для складання аудиторського висновку

Як свідчать дані табл. 4.2, аналітичні процедури використовуються для різних цілей, при цьому використовуючи практично однакові джерела інформації. Але, незалежно від того, як використовуються аналітичні процедури, вони завжди слугують для отримання аудиторських доказів. З цієї позиції аналітична процедура являє собою порядок дій у декілька етапів:

• постановка мети – визначення інформації, яку необхідно отримати за допомогою аналітичної процедури;

• проектування процедури – вибір об'єкта перевірки і виду аналітичної процедури, визначення правил оцінки результатів процедури (визначення суттєвості для оцінки відхилень);

• реалізація процедури;

• оцінка результатів — оцінка достатності отриманих аудиторських доказів і рівня впевненості аудитора в їх достовірності.

Цей алгоритм є загальним для всіх аналітичних процедур. При визначенні мети на першому етапі здійснюється вибір аудитором найбільш ефективного способу отримання необхідних доказів. Тобто на стадії планування аудитору необхідна інформація про особливості діяльності організації, її динаміку, визначення суттєвих операцій та сфер потенційного ризику, а також інформація для планування інших процедур. На стадії планування аналітичні процедури не призначені для підтвердження правдивості фінансової звітності, а спрямовані на оцінку ризиків, підтвердження проблемних ділянок, які можуть вимагати додаткових перевірок по суті. Отже, порядок використання аналітичних процедур на етапі планування можна описати таким чином:

• Збір інформації про діяльність організації.

• Ознайомлення з обліковою політикою і статутними документами. Огляд фінансової звітності минулих періодів і проміжної фінансової звітності. Визначення статей, які цікавлять аудитора (статті збитків, простроченої заборгованості тощо). Складання аналітичних таблиць.

• Складання пробного балансу та інших форм фінансової звітності за період, що перевіряється, на базі проміжної фінансової звітності за допомогою трендів.

• Проведення вертикального аналізу проміжної фінансової звітності за поточний рік, визначення змін у структурі активів, капіталу і зобов'язань організації.

• Проведення горизонтального аналізу фінансової звітності за поточний рік і визначення зміни по статтях.

• На основі вертикального і горизонтального аналізу визначення суттєвих статей звітності (балансу і звіту про фінансові результати).

• Розрахунок фінансових коефіцієнтів на основі звітності за минулий період і за період, що перевіряється. Порівняння їх між собою і визначення тенденції відхилень.

• На основі наявних статистичних даних, проведення порівняння між діяльністю організації, що перевіряється, та інших організацій певної галузі, розглядаючи як абсолютні, так і відносні показники діяльності.

• Формування висновків за результатами аналізу і визначення основних напрямів аудиту.

При проведенні тестів по суті аудитору необхідні достатні і достовірні докази по тих статтях звітності, детальна перевірка яких вимагає багато часу, а також визначення тих рахунків або класів операцій, до яких будуть застосовуватися інші, крім вибірки, методи дослідження. Аналітичні процедури як процедури перевірки по суті можуть застосовуватись самостійно, коли підсумкові суми несуттєві, та разом з детальними тестами операцій і сальдо. Вони забезпечують добрі "загальні" дані відносно точності залишку або класу операцій. Разом з тим, при застосуванні аналітичних процедур як процедур перевірки по суті, слід враховувати обмежувальні фактори: точність і прогнозованість зв'язків; доступність, доречність і зіставлення інформації; відомості аудитора про діяльність організації; доступність інших видів даних. Основною особливістю аналітичних процедур на цьому етапі є дослідження, пояснення та підтвердження значних коливань і раптових зв'язків. При проведенні тестування, аудитор використовує фінансові і нефінансові дані, тому вибір методів і побудова процедури аналізу залежить від кожного особливого випадку, серед яких найбільш поширеними є:

• Розрахунок середньої заробітної плати одного працівника і розрахунок фонду оплати праці.

• Визначення можливих розмірів відрахувань до бюджету.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма

  • Порівняльна характеристика світових систем державного фінансового аудиту

  • Розділ 2. ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ І ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм

  • Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ

  • Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки

  • Аудит державного адміністрування

  • Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

  • Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України

  • Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ
  • Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів

  • Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних коштів

  • Розділ 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Впровадження результатів державного фінансового аудиту в управлінні