• 1 варіант: деталізований аналіз фінансового стану. При цьому аудитор може використовувати систему коефіцієнтів. Порівняння отриманих показників з результатами минулого року. Визначення змін і їх характеристика. Оцінка на основі отриманих аудиторських доказів можливості безперервності функціонування організації.
• 2 варіант: розрахунок коефіцієнтів, які вимагаються для подання висновку відповідному користувачу. Проведення дослідження щодо безперервності діяльності організації.
• 7 крок. Оцінка результатів аналізу. Якщо результати негативні, необхідно їх оцінити з позиції суттєвості і впливу на фінансову звітність. Далі слід визначити вплив на аудиторський ризик і відповідно на думку аудитора щодо достовірності фінансової звітності та обрати відповідний вид аудиторського висновку.
Вибір аудитором процедур, способів і рівня їх застосування є предметом професійного судження.
При проведенні аудиту можна виділити такі основі напрями аналізу об'єкта дослідження:
• аналіз діяльності організації,
• аналіз показників фінансової звітності,
• аналіз економічного зростання та ймовірності банкрутства,
• аналіз перспектив діяльності за економічними стратегіями.
Аналітичні процедури другого порядку можуть бути об'єднані у такі групи (вони також передбачаються MCA):
• розрахунок і аналіз відносних показників, що знайшло відображення у практичному аудиті при аналізі фінансової стійкості, платоспроможності, оборотності активів, рентабельності видів діяльності, окремих товарів (робіт, послуг), вкладеного капіталу тощо. Однак, лише декларування відносних показників і їх порівняльні оцінки відповідно до теоретичних значень не вичерпують можливостей якісного аналізу стану господарюючого суб'єкта. За ними можна оцінити тенденції чи закономірності еволюції економінних систем, вивести алгоритм системних змін в операційній, інвестиційній чи фінансовій діяльності, що значно підвищує достовірність аудиторського висновку. У цьому випадку найчастіше можна виявити нестандартні або нелогічні значення показників, які не вписуються в алгоритм інформаційного зв'язку;
• аналіз тенденцій, який передбачає оцінку стратегічної поведінки, що є наслідком еволюційних змін (здійснених інвестицій чи інше) та результатом реалізації стратегічних планів. Оцінка тенденцій найпрагматичніша у прогнозуванні кризових явищ, визначенні стадій життєвого циклу державних програм, розвитку фірми чи окремих видів діяльності. Обмеженість таких аналітичних оцінок у практичному аудиті обумовлена складним механізмом визначення коректних значень динамічного ряду багатьох показників як за обставин зміни методики їх обчислень, так і за значними коливаннями вартісної оцінки. Відомо, що для підвищення точності оцінки тренду динамічного ряду значень показника треба збільшувати цей ряд;
• варіантний аналіз найбільш бажаний в умовах ринкового середовища з причин нестабільності зміни кон'юнктури останнього. Варіантний аналіз найдоцільніший в аудиті за критеріями кінцевої мети господарювання (максимізація чистого прибутку, мінімізація суми бюджетних видатків, мінімізація витрат тощо). Доцільно також давати варіантну оцінку за середньостатистичними значеннями показників, за параметрами поведінки конкурентів, за зарубіжними аналогами та ін.
Говорячи про аналітичні процедури в аудиті, варто зауважити, що вони не обмежують і не підмінюють зміст комплексного економічного аналізу з його абсолютно іншою цільовою орієнтацією. За міжнародними стандартами аудиту застосування аналітичних процедур зумовлене взаємозв'язками та взаємообумовленістю показників економічної системи. Аналітичне оцінювання цих зв'язків забезпечує повноту аудиторських свідчень, точність і законність даних, взятих з обліку. Експертні оцінки свідчать, що більше третини аудиторських помилок можуть бути виявлені під час виконання аналітичних процедур. Застосування різних методів і прийомів аналізу залежить від конкретного виду аналітичної процедури. Можна виділити такі основні вимоги до здійснення аналітичних процедур:
• аналітичні процедури будуть більш ефективні там, де більша сукупність кількісних та якісних показників (синтетичних та аналітичних) у характеристиці окремих економічних явищ чи процесів;
• аналітичні процедури ефективніші для типових (стандартних) операцій;
• аналітичні процедури доцільні, якщо неможливо отримати достатні докази альтернативним способом.
Область застосування різноманітних прийомів і методів аналізу при виконанні аналітичних процедур подано у табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Методичні прийоми аналізу у виконанні аналітичних процедур аудиту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ“ на сторінці 4. Приємного читання.
