• Розрахунок залишку запасів на кінець періоду, або собівартості реалізованих товарів (послуг).
• Розрахунок можливої виручки від реалізації продукції (послуг).
• Розрахунок доходу або витрат від виробництва певного виду продукції або надання послуг.
Крім того, існують специфічні випадки використання аналітичних процедур – при консолідованій фінансовій звітності і при перевірці звітності сегментів: дочірніх підприємств, філій.
Що стосується порядку проведення аналізу в ході тестування, то він складається з таких етапів:
• постановки мети – вибір кінцевого результату, який має бути отриманий;
• визначення залежностей між показниками, які формують кінцевий результат;
• розрахунку кінцевого результату (прогнозу);
• порівняння отриманого результату з обліковим і визначення відхилень;
• оцінки відхилень.
Розрахунок кінцевого результату, або реалізація аналітичної процедури відбувається шляхом побудови прогнозної моделі на основі представлених організацією або отриманих у ході перевірки даних. Тобто на основі кількісної, грошової, фінансової та нефінансової інформації за допомогою формалізованих і логічних методів фінансового аналізу прогнозується (розраховується) результат тієї чи іншої операції, сальдо рахунку тощо. Після чого він порівнюється з відображеним в обліку і звітності результатом. Наприклад, одним з найпоширеніших підходів до аудиту фінансової звітності є складання перевірочного балансу на основі аналітичних процедур, по статтях із значним відхиленням від даних балансу організації проводяться детальні тести.
При оцінці відхилень між прогнозною і фактичною інформацією, необхідно орієнтуватися на критерії суттєвості, встановлені по конкретному сальдо рахунку або класу операцій. Якщо відхилення знаходиться в межах суттєвості, воно оцінюється повторно в сукупності з іншими несуттєвими відхиленнями для визначення загального відхилення від суттєвості для фінансової звітності. Якщо відхилення суттєве, необхідно встановити його причини і визначити можливі наслідки. Якщо відхилення несуттєве, необхідно впевнитись у тому, що отримані дані є достовірними (за допомогою альтернативних процедур або порівняти з доказами, отриманими з інших джерел), і оцінити їх достатність (з точки зору розміру аудиторського ризику відповідно до програми аудиту).
При завершенні аудиту вимагається інформація про фінансовий стан організації і перспективи її діяльності в найближчому майбутньому. Аналітичні процедури на завершальній стадії аудиту при здійсненні загального огляду мають підтвердити висновки, зроблені під час аудиту окремих компонентів або елементів фінансової звітності, а також допомогти при формуванні загального висновку відносно обгрунтованості фінансової звітності. Водночас вони можуть виявити галузі, які потребують здійснення подальших процедур.
На завершальному етапі аудиту, перед складанням аудиторського висновку, аналіз проводиться за аналогією з експрес- аналізом. За своїм обсягом, джерелами інформації і результатами аналіз фінансової звітності на даному етапі наближається до деталізованого аналізу фінансового стану. Деталізований аналіз надає більш детальну характеристику майнового і фінансового положення, розвитку діяльності і можливостей розвитку підприємства на перспективу. Він конкретизує і доповнює дані експрес-аналізу, є значно ширшим за експрес-аналіз і використовує більш широке коло показників, проте його результати не забезпечують достатньої впевненості аудитора. Тому аналіз фінансової звітності на завершальному етапі аудиту має проводитись у такій послідовності:
• 1 крок. Огляд фінансової звітності поточного періоду. Визначення відмінностей від прогнозної фінансової звітності, складеної на етапі планування за результатами експрес-аналізу.
• 2 крок. Оцінка відхилень – визначення причин відмінностей від прогнозу і підтвердження їх даними аудиту. Якщо відхилення обгрунтовані, необхідно перейти до кроку 3, якщо ні – провести додаткові тести.
• 3 крок. Дослідити порівнянність показників форм фінансової звітності (аналізується не тільки баланс і звіт про фінансові результати, а й звіт про рух грошових коштів і звіт про власний капітал, таким чином на основі взаємозалежності показників між звітами, аудитор отримує уявлення про достовірність інших форм звітності). Якщо є відхилення, аналізується причина відхилень: арифметична помилка або неправильне застосування принципів, або шахрайство, з відповідними наслідками.
• 4 крок. Читання інших форм звітності, аналіз приміток. Якщо виникають невизначеності, аудитор проводить додаткові перевірки по тих статтях звітності, по яких існують сумніви.
• 5 крок. Складання аналітичних таблиць на основі фінансової звітності.
• 6 крок. Вибір варіанта дослідження:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ“ на сторінці 3. Приємного читання.
