План
• 5.1. Значення організації центральним баком платіжно-розрахункових відносин, моделі платіжних систем
• 5.2. Правове регулювання платіжної системи та переказу коштів в Україні
• 5.3. Організація функціонування системи електронних платежів НБУ
• 5.4. Регулювання участі комерційних банків України у міжнародних платіжних системах
• 5.5. Національна системи масових електронних платежів населення
• 5.6. Регулювання діяльності внутрідержавних небанківських платіжних систем
Значення організації центральним банком платіжно-розрахункових відносин, моделі платіжних систем
Будь-яка платіжна система покликана забезпечувати обертання грошей між економічними агентами з метою своєчасного, точного і у повному обсязі виконання платіжних зобов'язань.
Запобігання системним ризикам входить у число найважливіших задач центральних банків. У зв'язку з цим вони значну увагу приділяють стандартам і нормативам, які дозволяють учасникам платіжної системи контролювати свій ризик, а також заходам для запобігання поширення локальних криз платежів на всю систему.
Платіжна система - це набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказу коштів, поєднання яких забезпечує грошовий обіг разом з інституційними та організаційними правилами та процедурами, що регламентують використання цих інструментів та механізмів.
Платіж означає погашення зобов'язання шляхом оплати готівкою або переводом коштів по рахунках у банках. Міжбанківські розрахунки провадяться за допомогою дебетувати або кредитування рахунків у центральному банку або кореспондентських рахунків комерційних банків. Здійснення розрахунків через центральний банк вигідно і кредитору, і дебітору, оскільки для обох такий варіант означає додаткові гарантії здійснення розрахунків. Платіж припускає передачу боржником кредитору вимоги, обов'язкового для тієї особи, якому воно виставлено.
Платіжні доручення проходять стадії клірингу і розрахунку.
Кліринг - система безготівкових розрахунків, заснована на заліку взаємних вимог - містить у собі операції по передачі, звірянню і (у деяких випадках) підтвердженню платіжних доручень або доручень на передачу платіжних паперів.
Розрахунки - це фактичне зарахування на основі платіжного доручення грошей на рахунок у банку одержувача, тобто завершення платіжної операції.
Дуже важливим для визначення ступеня надійності платіжної системи є поняття "остаточний розрахунок", що означає безвідкличне і безумовне врегулювання зобов'язань. Це можливо тільки при проведенні розрахунків через центральний банк, чия репутація звичайно не викликає сумнівів.
Виконання платежів може провадитися на валовій або чистій основі. Кожний із цих засобів має і переваги, і хиби.
Розрахунки на валовій основі (або брутто - розрахунки) припускають проведення окремої операції шляхом відповідного перерахування коштів по кожному дорученню або вимозі. Платежі відбуваються послідовно в міру надходження платіжних документів протягом дня. Нерідко вони проводяться в зазначений клієнтом до виконання час. Платежі можуть здійснюватися в так званому режимі реального часу, тобто відразу й остаточно.
У багатьох країнах у якості коштів для перерахувань використовуються кошти, що зберігаються в центральному банку. Якщо центральний банк діє в якості розрахункового агента (тобто установи, що організує процес розрахунків через відкриті в ньому рахунки) він може висунути вимоги до наявності певних залишків на цих рахунках.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Центральний банк і грошово-кредитна політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
