До епохи капіталізму і на початку його розвитку в обігу перебували срібна і золота, а в деяких країнах лише срібна валюта. З розвитком капіталізму все більшого значення набувають банкноти - кредитні знаки грошей, що їх випускають емісійні банки для заміни металевих грошей, як засіб обігу і платежів. Швидкий розвиток кредитної системи після промислового перевороту супроводжувався зростанням значення банкнотного обігу. З кінця XVIII ст. у Великобританії, а з останньої третини XIX ст. і в інших каїнах в обігу в основному залишається золото, а також розміняні на золото банкноти.
Історично перший тип центральних банків сформувався під час утворення міжнародної системи золотого стандарту (1870-1914 рр.) і остаточно утвердився на початку XX ст. Це зумовило необхідність забезпечення стабільності грошового обігу на золотій основі, але з паперовими розмінними грошима, що дозволило б позбутися проблеми надемісії банкнот за умов децентралізованої (однорівневої) банківської системи.
Емісія прив'язувалася до зміни обсягів резервного активу (золота). Головне завдання Центрального банку - забезпечення розмінності банкнот на золото та збереження резервів, внаслідок чого монетарна політика орієнтується на дотримання зовнішньої рівноваги. Незалежність забезпечувалася механічно через функціонування золотого стандарту і не потребувала додаткової політико-інституціональної формалізації.
Монетарні інструменти представлені операціями на відкритих ринках і переобліком векселів для захисту від відтоку резервів і нейтралізації впливу коливання грошової маси внаслідок коливання їх обсягу.
Державне втручання в емісійний процес було мінімальним і виявлялося у такому:
• o фіксація валютного курсу,
• o вільне переливання капіталів;
• o автоматична корекція внутрішньої пропозиції грошей внаслідок багатостороннього врівноваження платіжних балансів;
• o вирішення фіскальних проблем через емісійне фінансування бюджетних дефіцитів;
• o розширення операційних можливостей центральних банків через встановлення ліміту фідуціарної емісії.
Фідуціарна емісія - випуск банками банкнот за умови часткового їх покриття золотом.
Однак, незважаючи на зростання рівня незалежності центральних банків, що механічно забезпечувалась золотим стандартом, останній виявляв ряд проблем, пов'язаних, по-перше з необхідністю забезпечення жорстких рамкових макроекономічних умов його ефективності, по-друге, з еластичністю зв'язку між станом внутрішньої економіки та світовим господарством.
Для загальної кризи капіталізму, яка охопила і валютну систему, характерним є паперова валюта - нерозмінні на золото банкноти, які постійно знецінюються. До початку XX ст. централізація банкнотної емісії була завершена лише в європейських країнах. У більшості країн емісійні банки було створено у XX ст., головним чином, у період між двома світовими війнами.
Припинення функціонування золотого стандарту з початком Першої світової війни торкнулось практично усіх країн-учасниць, навіть СІНА, які останніми серед розвинутих країн пішли на емісійну монополію та створення центрального банку з незалежним статусом. Зрозуміло, що така ситуація зумовлювалась політичними міркуваннями військового періоду, проте намагання нейтралізувати можливості вивозу золота через відмову від конвертованості банкнот та значні державні запозичення, які би і так унеможливили виконання центральними банками своїх зобов'язань щодо обміну паперових грошей на золото за фіксованим курсом, позначилось на швидкому їх знеціненні. Тим не менше, важливість проблеми відновлення довіри до банківської системи у повоєнний період та потреба у стабілізації грошового обігу поставили на порядок денний питання про відновлення автономії центральних банків.
Так, зростання цін внаслідок урядового втручання в емісійний процес дедалі активніше сприймалось як виклик можливості швидкої реанімації повоєнної економіки з подальшою стабілізацією політичної та економічної системи на ліберальних засадах.
Період між двома світовими війнами ознаменувався істотними змінами у функціонуванні центральних банків, а саме:
• o вирішення фіскальних проблем шляхом емісії;
• o введення елементів контролю за рухом капіталу;
• o обмеження конвертованості паперових грошей у золото;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Центральний банк і грошово-кредитна політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типологія центральних банків в епоху золотого стандарту“ на сторінці 1. Приємного читання.
