ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ

Центральний банк і грошово-кредитна політика

Переваги брутто-розрахунків: оперативність і швидкість, зниження ризиків неплатежів. Вади: можливий брак ліквідності, що може викликати затримку платежів і виникнення системного ризику; своєчасне виконання платежів цілком залежить від наявності коштів на рахунках або дотримання кредитних лімітів; значний рівень витрат на проведення.

Розрахунки на чистій основі - сальдовий засіб розрахунків, або нетто-розрахунки - припускають взаємозалік зобов'язань. Протягом деякого тимчасового інтервалу (звичайно одного операційного дня) вимоги і зобов'язання накопичуються. Потім проводяться розрахунки по зобов'язаннях, що підлягають взаємному заліку. Для кожного учасника платіжної системи визначається чисте сальдо. Такі взаємозаліки можуть провадитися між двома (двосторонній взаємозалік) або декількома (багатосторонній взаємозалік) учасниками системи розрахунків.

Взаємні розрахунки проводяться через спеціальні міжбанківські організації - розрахунково-клірингові палати. Вони здійснюють багатосторонній взаємозалік (сальдувати) міжбанківських платежів: багатосторонні залишки регулюються наприкінці кожного робочого дня через проводки по рахункам у центральному банку. Подібна форма припускає розрахунок чистого сальдо кожного з учасників. Сума багатосторонніх чистих дебетових сальдо повинна рівнятися сумі багатосторонніх чистих кредитових сальдо. Таким чином, сума взаємних зобов'язань сторін має рівнятися нулю. У противному випадку виконання відкладається до надходження відсутніх коштів. Подібного роду затримки можуть призвести до виникнення реальних ризиків.

Переваги нетто-розрахунків: зменшення суми переводу коштів при даному обсязі угод, заощадження на витратах, можливість зниження середніх розмірів резервів банків у центральному банку. Вади: ризик врегулювання остаточного балансу, що може викликати ланцюгову реакцію.

Донедавна через високу вартість розрахунків на валовій основі банки віддавали перевагу застосовуванню механізму багатостороннього клірингу. Але з кінця 80-х рр. у результаті впровадження комп'ютерної техніки і телекомунікаційних технологій розширилося застосування системи брутто - розрахунків.

Центральних банки прагнуть підтримувати суспільну довіру до систем платежів. Деякі з них обмежують свою діяльність - окрім розрахунків - співпрацею з провайдерами приватних платіжних систем, сприяючи надійності, ефективності і міжопераційній сумісності шляхом розробки загальних стандартів. Інші центральні банки самі надають клірингові послуги як альтернативу приватним системам.

Ступінь операційної участі центральних банків в роздрібних платіжних системах різний. У таких країнах, як Японія, Нідерланди, Швейцарія або Швеція, центральні банки не здійснюють ніяких функцій в системах роздрібних платежів, окрім надання розрахункових послуг. У Австралії або Великобританії центральний банк є акціонером деяких приватних клірингових систем і, таким чином, здатний робити певний вплив на ці системи. У Канаді центральний банк є учасником приватних клірингових систем. У Бельгії приватна акціонерна клірингова палата (АКП) функціонує в приміщеннях центрального банку і використовує його ресурси. У деяких країнах центральні банки пропонують обмежені або навіть повномасштабні клірингові послуги банківському сектору. Центральний банк Італії безпосередньо управляє кліринговими палатами, в яких обробляються чеки на крупні суми, а також інші паперові інструменти. У Франції і СІНА центральні банки управляють національними чековими кліринговими операціями. У Франції центральний банк є також акціонером АКП, а центральний банк СІНА володіє і управляє найбільшою системою АКП. Керована німецьким Бундесбанком система роздрібного клірингу ІІРБ забезпечує загальнонаціональний кліринг всіх платіжних інструментів. У той же час через систему центрального банку здійснюється кліринг менше 20 % всіх роздрібних платежів в Германії.

У деяких країнах центральні банки також проводять обробку, кліринг і розрахунок трансграничних роздрібних операцій через кореспондентські рахунки (в деяких випадках, але не завжди, з іншими центральними банками). Ця діяльність зазвичай включає державні платежі, наприклад пенсійні, а також виконання доручень фінансових інститутів, зарубіжних центральних банків або міжнародних інститутів.

Розрахункові послуги. Роздрібні платежі через систему валових розрахунків в режимі реального часу ВРРЧ проводяться індивідуально, спочатку обчислюються клірингові залишки (позиції), а потім проводиться розрахунок. Той факт, що центральні банки пропонують національним міжбанківським кліринговим системам розрахункові послуги зі своїх рахунків, дозволяє фінансовим інститутам понизити їх кредитні ризики і уникнути проведення розрахунків через конкурентів. Проведенню розрахунків сприяють механізми надання ліквідності протягом дня і овернайт. Роздрібні платіжні системи проводять розрахунки на нетто-основі, прагнучи зберегти ліквідність. Хоча в деяких країнах, включаючи Німеччину і Швейцарію, проведення роздрібних платежів виконується на валовій основі з накопиченням. У США здійснення розрахунків на валовій або нетто-основі часто залежить від інституційної взаємодії. Зазвичай платежі через клірингові палати розраховуються на нетто-основі, тоді як платежі з двостороннім клірингом і оброблювані ФРС - на валовій основі.

Функція спостереження. Багато центральних банків мають в своєму розпорядженні правові повноваження відносно платіжних і розрахункових систем. Закони про центральний банк країни або інші національні закони часто містять загальне положення про те, що центральний банк повинен сприяти безперебійному функціонуванню платіжної системи (наприклад, в Австралії, Бельгії, Франції, Германії, Італії, Японії, Нідерландах, Швеції і Швейцарії). На основі цих положень центральні банки спостерігають за платіжними системами для крупних сум і роздрібними платіжними системами. У Бельгії, Франції, Німеччині, Італії і Нідерландах ведеться спостереження за платіжною системою в цілому, включаючи роздрібні платежі. Європейський центральний банк (ЄЦБ) і національні центральні банки повинні надати засоби, а ЄЦБ - прийняти регулюючі нормативи для створення ефективних і надійних клірингових і платіжних систем як усередині Співтовариства, так і з іншими країнами. ФРС, навпаки, спостерігає за платіжною системою на базі норм, що уповноважили її надавати платіжні послуги інститутам, що приймають внески, і виконувати нагляд і регулювати діяльність банківських організацій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Центральний банк і грошово-кредитна політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Типологія центральних банків в епоху золотого стандарту

  • Центральні банки і монетарна політика в кейнсіанському аспекті

  • Етатичний тип Центрального банку

  • Вплив глобалізаційних процесів на формування сучасного історичного типу Центрального банку

  • Лекція 2.статус та функції центральних банків

  • Функції центральних банків

  • НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

  • Роль НБУ в організації купоно-карбованцевої грошової системи

  • Основні етапі формування грошово-кредитної політики НБУ

  • Лекція 2. правові основи діяльності нбу

  • Взаємозв'язок операцій і функцій НБУ

  • Регіональна і функціональна побудова НБУ

  • Управління НБУ

  • Лекція 3.фінансові основи діяльності нбу

  • Доходи і витрати НБУ

  • Організація бюджетного процесу, принципи та суб'єкти кошторисної діяльності

  • Внутрішній контроль і аудит в системі НБУ

  • Операції центральних банків

  • Організація процесу виробництва банкнот і монет у системі НБУ

  • Організація касової роботи в установах НБУ

  • Ознаки платіжності грошових білетів та розмінних монет Національного банку України

  • Порядок емісії готівки установами НБУ

  • РЕФІНАНСУВАННЯ БАНКІВ

  • Порядок надання окремих кредитів овернайт

  • Принципи і порядок проведення операцій peno

  • Порядок надання стабілізаційного кредиту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ
  • Правове регулювання платіжної системи та переказу коштів в Україні

  • Регулювання участі комерційних банків України у міжнародних платіжних системах

  • Регулювання діяльності внутрідержавних небанківських платіжних систем

  • Тема 6. РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

  • Створення і державна реєстрація банків

  • Порядок надання ліцензій і письмових дозволів на здійснення банківських операцій

  • Здійснення банками функцій фінансового моніторингу

  • Основні вимоги FATF і організація боротьби з легалізацією "брудних грошей" у банківському секторі економіки

  • Система страхування вкладів в Україні

  • БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД

  • Організація дистанційного нагляду за діяльністю комерційних банків України

  • Інспектування банків з використанням рейтингової оцінки за системою CAMELS

  • Взаємодія між інспекторами з банківського нагляду НБУ та зовнішніми аудиторами банків

  • Заходи впливу, які застосовуються до банків за порушення банківського законодавства

  • Тема 8. ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ЯК БАНКІР І ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ УРЯДУ

  • Обслуговування зовнішнього боргу

  • Платіжна система виконання бюджетів

  • Монетарна політика Центрального банку

  • Види грошово-кредитних стратегій

  • Організація розробки грошово-кредитної політики в Україні

  • Ефективність та основні напрями грошово-кредитної політики України

  • Лекція 2.формування попиту та пропозиції грошей, їх взаємодія

  • Попит на гроші і фактори, які впливають на його рівень

  • Інфляція як результат взаємодії функцій попиту та пропозиції грошей

  • Тема 10. ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Регулювання офіційної облікової ставки

  • Розвиток операцій на відкритому ринку

  • Лекція 2.інструменти грошово-кредитної політики нбу

  • Порядок визначення та формування обов'язкових резервів для банків України

  • Операції з депозитним сертифікатом нбу

  • Операції з державними цінними паперами (ДЦП)

  • 11. ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ

  • Валютне курсоутворення

  • Статистика платіжного балансу, його прогнозування та аналіз

  • Офіційні валютні резерви і методи управління ними

  • ЛІТЕРАТУРА

  • Підручники і навчальні посібники