Регулювання офіційної облікової ставки

Центральний банк і грошово-кредитна політика

Дисконтна, або облікова, ставка, застосовувана центральними банками в операціях із комерційними банками по обліку короткострокових державних облігацій,

переобліку комерційних векселів і інших цінних паперів, що відповідають вимогам центрального банку, називається офіційною обліковою ставкою.

Офіційна дисконтна ставка є орієнтиром для ринкових ставок по кредитах. За допомогою маніпуляцій з офіційною дисконтною ставкою центральні банки впливають на стан не тільки грошового, але і фінансового ринку в цілому.

Як правило, у законах про центральний банк передбачено лише саму можливість установлення нижніх і верхніх меж офіційної облікової ставки і не зазначені конкретні кількісні обмеження. У зв'язку з цим центральний банк цілком автономний у своїх діях і може виходити зі сформованої на даний момент обстановки в економіці і грошово-кредитній сфері.

Мінімальні резервні вимоги і особливості їх застосування у світовій практиці

Вперше норми банківських резервів були введені в США в 1863 р. - за півсторіччя до створення ФРС.

Мінімальні резервні вимоги виконують дві основні функції: створюють умови для поточного регулювання банківської ліквідності, представляючи собою інструмент "жорсткого регулювання", і одночасно є обмежувачем кредитної емісії.

Норма мінімальних резервних вимог встановлюється в законодавчому порядку. Механізм використання резервних вимог достатньо диференційований по країнах як у кількісному, так і в якісному відношенні:

• 1) неоднакова "база" обов'язкових резервів, що знаходить прояв у установленні вимог до різних частин балансу - активів або пасивів комерційних банків. В даний час найбільш поширеною формою встановлення резервних вимог є визначення норми як відсотка від зобов'язань. При цьому вимоги можуть установлюватися до загальної суми пасивів або до їхніх окремих статей, що практикується найбільше часто.

• 2) норми обов'язкових резервів диференціюються по окремих видах депозитів, що обумовлено розмежуванням по ступені "грошовитості" різноманітних компонентів грошової маси. Як правило, на депозити до запитання встановлюється більш висока норма резервних вимог у порівнянні з нормами по термінових і ощадних депозитах. Так, у Великобританії, Італії, Південної Кореї в даний час діють єдині норми мінімальних резервних вимог.

• 3) найбільше прийнятними активами, використовуваними для встановлення резервних вимог, є високоліквідні кошти. Якісний склад цих коштів різний - це можуть бути наявні кошти в касах банків, найбільш ліквідні види активів, державні цінні папери, а в деяких країнах (СІНА, Німеччина, Швеція) - іноземна валюта на рахунках центрального банку.

• 4) механізм застосування резервних вимог передбачає розміщення в центральному банку депозитів комерційних банків на рівні, установлюваному як середній за визначений період. Як правило, розрахунковий період складає 1 місяць - подібна схема використовується в Японії, Франції й інших країнах; у СІНА розрахунковий період рівняється 2-тижневому терміну, у Канаді він складає 2 півмісячних періоду.

• 5) велике значення в практику застосування резервних вимог має можливість заліку або переносу надлишку або дефіциту обов'язкових резервів із поточного періоду на такий, що підвищує гнучкість регулюючих мір - цей механізм використовується в СІНА і Франції. Існують також можливості варіювання розрахункового періоду і періоду збереження.

• 6) норми обов'язкових резервних вимог мають верхню межу, розміри якої залежать від видів зобов'язань, їхнього розміру, а також статусу резидентства комерційного банку. Наприклад, у Німеччині по вкладах до запитання (1 місяць) розмір мінімальних резервів не повинний перевищувати 30 %, по термінових зобов'язаннях (від 1 місяця до 4 років) - 20 %, по ощадних вкладах - 10 %. У той же час у відношенні зобов'язань банків-нерезидентів Бундесбанк може встановлювати ставку 100 % на приріст банківських депозитів.

• 7) норми резервних вимог, установлювані на вклади в іноземній валюті, значно нижче норм, застосовуваних до зобов'язань у національній валюті, а найчастіше вклади в іноземній валюті не підлягають урахуванню при розрахунку мінімальних резервів.

• 8) розмір норм мінімальних резервів може також залежати від виду кредитного інституту, що найбільше часто зустрічається в країнах, що розвиваються. Так, на Філіппінах для сільськогосподарських банків норми обов'язкових резервів установлені на більш високому рівні, чим для інших видів банків.

• 9) у деяких країнах установлення більш високих норм обов'язкових вимог носить штрафний характер - у Японії, наприклад, в окремі роки високі норми встановлювалися у випадку перевищення обсягів депозитів установленого рівня.

• 10) частота припустимих змін. З одного боку, частий перегляд норм мінімальних резервних вимог робить даний інструмент грошово-кредитної політики більш гнучким і діючим. З іншого боку, часті зміни рівня норми можуть спричинити за собою небажані наслідки, значні витрати адаптації для банківської системи, перебування її в стані безупинного стресу.

Політика встановлення мінімальних резервних вимог у якості ефективного інструмента грошово-кредитного регулювання в останні роки помітно утратила своє значення. Все більшу роль починає грати такий інструмент грошово-кредитного регулювання, як операції на відкритому ринку.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Центральний банк і грошово-кредитна політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регулювання офіційної облікової ставки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Типологія центральних банків в епоху золотого стандарту

  • Центральні банки і монетарна політика в кейнсіанському аспекті

  • Етатичний тип Центрального банку

  • Вплив глобалізаційних процесів на формування сучасного історичного типу Центрального банку

  • Лекція 2.статус та функції центральних банків

  • Функції центральних банків

  • НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

  • Роль НБУ в організації купоно-карбованцевої грошової системи

  • Основні етапі формування грошово-кредитної політики НБУ

  • Лекція 2. правові основи діяльності нбу

  • Взаємозв'язок операцій і функцій НБУ

  • Регіональна і функціональна побудова НБУ

  • Управління НБУ

  • Лекція 3.фінансові основи діяльності нбу

  • Доходи і витрати НБУ

  • Організація бюджетного процесу, принципи та суб'єкти кошторисної діяльності

  • Внутрішній контроль і аудит в системі НБУ

  • Операції центральних банків

  • Організація процесу виробництва банкнот і монет у системі НБУ

  • Організація касової роботи в установах НБУ

  • Ознаки платіжності грошових білетів та розмінних монет Національного банку України

  • Порядок емісії готівки установами НБУ

  • РЕФІНАНСУВАННЯ БАНКІВ

  • Порядок надання окремих кредитів овернайт

  • Принципи і порядок проведення операцій peno

  • Порядок надання стабілізаційного кредиту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ

  • Правове регулювання платіжної системи та переказу коштів в Україні

  • Регулювання участі комерційних банків України у міжнародних платіжних системах

  • Регулювання діяльності внутрідержавних небанківських платіжних систем

  • Тема 6. РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

  • Створення і державна реєстрація банків

  • Порядок надання ліцензій і письмових дозволів на здійснення банківських операцій

  • Здійснення банками функцій фінансового моніторингу

  • Основні вимоги FATF і організація боротьби з легалізацією "брудних грошей" у банківському секторі економіки

  • Система страхування вкладів в Україні

  • БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД

  • Організація дистанційного нагляду за діяльністю комерційних банків України

  • Інспектування банків з використанням рейтингової оцінки за системою CAMELS

  • Взаємодія між інспекторами з банківського нагляду НБУ та зовнішніми аудиторами банків

  • Заходи впливу, які застосовуються до банків за порушення банківського законодавства

  • Тема 8. ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ЯК БАНКІР І ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ УРЯДУ

  • Обслуговування зовнішнього боргу

  • Платіжна система виконання бюджетів

  • Монетарна політика Центрального банку

  • Види грошово-кредитних стратегій

  • Організація розробки грошово-кредитної політики в Україні

  • Ефективність та основні напрями грошово-кредитної політики України

  • Лекція 2.формування попиту та пропозиції грошей, їх взаємодія

  • Попит на гроші і фактори, які впливають на його рівень

  • Інфляція як результат взаємодії функцій попиту та пропозиції грошей

  • Тема 10. ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Регулювання офіційної облікової ставки
  • Розвиток операцій на відкритому ринку

  • Лекція 2.інструменти грошово-кредитної політики нбу

  • Порядок визначення та формування обов'язкових резервів для банків України

  • Операції з депозитним сертифікатом нбу

  • Операції з державними цінними паперами (ДЦП)

  • 11. ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ

  • Валютне курсоутворення

  • Статистика платіжного балансу, його прогнозування та аналіз

  • Офіційні валютні резерви і методи управління ними

  • ЛІТЕРАТУРА

  • Підручники і навчальні посібники