Створення і державна реєстрація банків

Центральний банк і грошово-кредитна політика

Реєстрація банків здійснюється Національним банком шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи відповідно до Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень: затверджено Постановою Правління НБУ від 31.08.2001 № 375

Банки створюються у формі відкритого акціонерного товариства або кооперативного банку.

Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України після отримання позитивного висновку Національного банку про намір заснування державного банку, який надається на підставі отриманої інформації про:

розмір статутного капіталу державного банку на час його реєстрації, строки та джерела формування, що підтверджуються у тому числі Законом про Державний бюджет України на відповідний рік статтею витрат;

перелік банківських та інших операцій;

бізнес-план, що визначає види діяльності, які державний банк планує здійснювати на поточний рік, з обґрунтуванням їх економічного ефекту; стратегію банку на наступні три роки.

Місцевий кооперативний банк створюється юридичними і фізичними особами відповідно до вимог Закону та чинного законодавства України про кооперацію. Мінімальна кількість учасників місцевого кооперативного банку має бути не менше ніж 50 осіб, кожна з яких незалежно від розміру своєї участі в капіталі банку (паю) має право одного голосу.

Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку про організаційно-правову форму банку.

Не дозволяється використовувати для найменування банку назву, що повторює вже існуючу назву іншого банку або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює банк.

Уживання в найменуванні банку слів "Україна", "державний", "центральний", "національний" та похідних від них можливе лише за згодою Національного банку. Згода на використання у своєму найменуванні слів "Україна", "державний", "національний" та похідних від них може бути надана лише державним банкам.

Згода на використання у своєму найменуванні слова "центральний" та похідних від нього може бути надана лише центральному кооперативному банку та материнському банку банківської холдингової групи.

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Власники істотної участі в банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, щодо яких неможливо встановити їх власників і джерела коштів, за рахунок яких такі юридичні особи здійснюють внески до статутного капіталу або купують акції банків.

Місцеві кооперативні банки та центральний кооперативний банк можуть залучати вклади (депозити, у тому числі на поточні рахунки) тільки від своїх учасників.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків учасників.

Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - юридичні особи, фізичні особи-іноземці - в іноземній вільно конвертованій валюті або в гривнях.

Перерахування сум з іноземної вільно конвертованої валюти, унесених нерезидентами, у національну валюту України здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату підписання установчого договору про створення банку, а в разі збільшення статутного капіталу банку - на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу або на дату прийняття рішення про перетворення банку в банк з іноземним капіталом (якщо набуття банком статусу банку з іноземним капіталом проводиться без збільшення статутного капіталу банку). Кошти можуть перераховуватися лише з власних поточних рахунків юридичними особами та фізичними особами у безготівковій формі та вноситися фізичними особами в готівковій формі.

Статутний капітал банку не повинен формуватися за рахунок коштів, джерела походження яких не підтверджені. Банк має отримати від учасників банку документи й відомості, потрібні для з'ясування джерел походження коштів, що спрямовуються на формування його статутного капіталу. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банку бюджетні кошти, якщо ці кошти мають інше цільове призначення, банківські метали, а також кошти, одержані в кредит та під заставу.

Для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа або голова спостережної ради подає до територіального управління Національного банку за місцем створення банку такі документи:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Центральний банк і грошово-кредитна політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Створення і державна реєстрація банків“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Типологія центральних банків в епоху золотого стандарту

  • Центральні банки і монетарна політика в кейнсіанському аспекті

  • Етатичний тип Центрального банку

  • Вплив глобалізаційних процесів на формування сучасного історичного типу Центрального банку

  • Лекція 2.статус та функції центральних банків

  • Функції центральних банків

  • НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

  • Роль НБУ в організації купоно-карбованцевої грошової системи

  • Основні етапі формування грошово-кредитної політики НБУ

  • Лекція 2. правові основи діяльності нбу

  • Взаємозв'язок операцій і функцій НБУ

  • Регіональна і функціональна побудова НБУ

  • Управління НБУ

  • Лекція 3.фінансові основи діяльності нбу

  • Доходи і витрати НБУ

  • Організація бюджетного процесу, принципи та суб'єкти кошторисної діяльності

  • Внутрішній контроль і аудит в системі НБУ

  • Операції центральних банків

  • Організація процесу виробництва банкнот і монет у системі НБУ

  • Організація касової роботи в установах НБУ

  • Ознаки платіжності грошових білетів та розмінних монет Національного банку України

  • Порядок емісії готівки установами НБУ

  • РЕФІНАНСУВАННЯ БАНКІВ

  • Порядок надання окремих кредитів овернайт

  • Принципи і порядок проведення операцій peno

  • Порядок надання стабілізаційного кредиту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ

  • Правове регулювання платіжної системи та переказу коштів в Україні

  • Регулювання участі комерційних банків України у міжнародних платіжних системах

  • Регулювання діяльності внутрідержавних небанківських платіжних систем

  • Тема 6. РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

  • Створення і державна реєстрація банків
  • Порядок надання ліцензій і письмових дозволів на здійснення банківських операцій

  • Здійснення банками функцій фінансового моніторингу

  • Основні вимоги FATF і організація боротьби з легалізацією "брудних грошей" у банківському секторі економіки

  • Система страхування вкладів в Україні

  • БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД

  • Організація дистанційного нагляду за діяльністю комерційних банків України

  • Інспектування банків з використанням рейтингової оцінки за системою CAMELS

  • Взаємодія між інспекторами з банківського нагляду НБУ та зовнішніми аудиторами банків

  • Заходи впливу, які застосовуються до банків за порушення банківського законодавства

  • Тема 8. ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ЯК БАНКІР І ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ УРЯДУ

  • Обслуговування зовнішнього боргу

  • Платіжна система виконання бюджетів

  • Монетарна політика Центрального банку

  • Види грошово-кредитних стратегій

  • Організація розробки грошово-кредитної політики в Україні

  • Ефективність та основні напрями грошово-кредитної політики України

  • Лекція 2.формування попиту та пропозиції грошей, їх взаємодія

  • Попит на гроші і фактори, які впливають на його рівень

  • Інфляція як результат взаємодії функцій попиту та пропозиції грошей

  • Тема 10. ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Регулювання офіційної облікової ставки

  • Розвиток операцій на відкритому ринку

  • Лекція 2.інструменти грошово-кредитної політики нбу

  • Порядок визначення та формування обов'язкових резервів для банків України

  • Операції з депозитним сертифікатом нбу

  • Операції з державними цінними паперами (ДЦП)

  • 11. ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ

  • Валютне курсоутворення

  • Статистика платіжного балансу, його прогнозування та аналіз

  • Офіційні валютні резерви і методи управління ними

  • ЛІТЕРАТУРА

  • Підручники і навчальні посібники