Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, порядок проведення переказу коштів у межах України регулюються Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Нині на ринку банківських послуг функціонують системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрібанківські платіжні системи.
У своїй діяльності Національний банк України, керуючись нормами Закону України "Про Національний банк України", виконує таку функцію. створює, координує та контролює створення платіжних систем (пункт 7 статті 7).
Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу коштів у межах України між банками на виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків.
Внутрібанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення переказу коштів між його підрозділами.
Для переказу коштів за операціями, які здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів, зокрема платіжних карток, призначена система масових платежів.
Ці системи є традиційними і найпопулярнішими, а проведення через них безготівкових розрахунків базується на вже існуючій нормативно-правовій базі.
Для задоволення потреб населення у розрахунках за комунальні та споживчі послуги, придбані товари, а також одержання готівки та з метою накопичування заощаджень на поточних і карткових рахунках у банках створена і вже набула широкого застосування Національна система масових електронних платежів.
Крім того, законом передбачено, що в Україні поряд із внутрідержавними банківськими платіжними системами можуть створюватися внутрідержавні небанківські платіжні системи (ВНПС). Порядок створення ВНПС та засади їх діяльності, обумовлені новизною нього процесу, спробуємо висвітлити нижче.
Слід зауважити, що відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України, законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про зв'язок", іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Цивільним кодексом України встановлено, що безготівкові розрахунки проводяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлене видом безготівкових розрахунків (стаття 1088), а положення глави 72 "Банківський рахунок", крім банків, застосовуються також до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії (стаття 1066).
Отже, право здійснювати безготівкові розрахунки мають не лише банки, а й інші фінансові установи. Воно надається за умови відкриття відповідних рахунків на підставі укладеного договору та отримання відповідної ліцензії.
У розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" безготівкові форми розрахунків забезпечують проведення переказу коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (пункт 1.24). Що ж до проведення самого переказу коштів, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").
Фінансова послуга з переказу коштів належить до ринку банківських послуг, де, крім банків, можуть здійснювати свою діяльність також інші фінансові установи.
Організація функціонування системи електронних платежів
Систему електронних платежів було створено в 1993 році, виходячи з тогочасних реалій. Рішення про використання для СЕП звичайних персональних комп'ютерів з операційною системою MS-DOS дало тоді змогу за кілька місяців упровадити СЕП у масштабах усієї країни. Україна стала першою з пострадянських країн, яка отримала загальнодержавну систему електронних міжбанківських розрахунків.
Відтоді СЕП зазнала багато змін, зокрема, було розроблено вісім моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, здійснено перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності, реалізовано принцип "поставка проти оплати" у взаємодії з Депозитарієм державних цінних паперів, вдосконалено засоби захисту інформації, побудовано кількарівневу систему резервування та відновлення роботи. СЕП повністю задовольняла потреби України в міжбанківських розрахунках, учасники системи були цілком задоволені рівнем її швидкодії, надійності і спектром послуг.
Проте апаратна база СЕП, MS-DOS та апаратні засоби захисту інформації системи залишалися без змін. Комп'ютерна техніка і спеціалізовані апаратні засоби захисту інформації СЕП випрацювали свій ресурс - комп'ютери такого класу вже знято з виробництва. Швидкість шифрування за допомогою апаратних засобів захисту, яка була досить великою в 1993 році, стала причиною збільшення часу оброблення платежів. Крім того, апаратура фізично та морально застаріла, не було запасних частин для її ремонту. Тому стала нагальною потреба переходу на нову програмно-апаратну базу, що й спонукало до розробки нового покоління СЕП - СЕП-2.
Основним нормативно-правовим актом Національного банку України, що визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні СЕП та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті України є Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320.
Функціонування СЕП забезпечується такими програмно-технічними комплексами:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Центральний банк і грошово-кредитна політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове регулювання платіжної системи та переказу коштів в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.
