• o послаблення жорсткого зв'язку між внутрішньою грошовою пропозицією та динамікою резервного активу;
• o впровадженням елементів відповідальності центрального банку за стан внутрішньої рівноваги;
• o загальне послабленням вимог до забезпечення внутрішньої рівноваги.
Тому можна виділити перехідний історичний тип центральних банків, а саме - пом'якшений варіант золотого стандарту з підвищеною орієнтацією на внутрішню рівновагу.
Велика Депресія та початок Другої світової війни знову похитнули золотий стандарт та незалежність центральних банків. Однак, посилення державного втручання в ринкові процеси, на відміну від випадку Першої світової війни, коли віра у ліберальні цінності була практично непохитною, ґрунтувалось на нових теоретичних підходах до макроекономічної політики та емпіричних прикладах. Сприятливим технологічним підґрунтям для цього було те, що ефективність функціонування золотого стандарту у XIX ст. пов'язувалась з відносною безпроблемністю загальносвітового нагромадження золотих запасів. У XX ст. зростання масштабів господарських та фінансових трансакцій вже унеможливлювало забезпечення внутрішньої грошової пропозиції стаціонарними золотими запасами без довгострокових дефляційних тенденцій чи скоординованих девальвацій. З посиленням орієнтації центральних банків на чинник забезпечення внутрішньої рівноваги пов'язаний занепад системи золотого стандарту.
Центральні банки і монетарна політика в кейнсіанському аспекті
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Центральний банк і грошово-кредитна політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типологія центральних банків в епоху золотого стандарту“ на сторінці 2. Приємного читання.
