Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

Прямі кореспондентські відносини між банками встановлюються у виняткових випадках, а саме:

1) за умови, якщо проведення банківських операції мають постійний характер.

2) можуть бути використані для надання банками-кореспондентами один одному послуг з управління активами , надання кредитів тощо.

3) банки-кореспонденти можуть розміщувати один в одного депозити, видавати один одному кредити, а також співпрацювати у видачі великих позик цінним клієнтам.

До запровадження кореспондентських відносин банківська установа повинна виконати такі операції:

o визначити рейтинг банку за інформацією, що публікується незалежними міжнародними агенціями;

o визначити, чи достатній перелік послуг, що пропонується банком-кореспондентом;

o термін виконання операцій, умови та тарифи банку;

o порівняти з альтернативними банками відсоткові ставки за депозитами, можливість розміщення "коротких" коштів.

Залежно від домовленості банків-кореспондентів щодо ведення рахунків (їх відкриття, закриття, списання і зарахування коштів, надання виписок і т. д.) можуть стягуватися комісійні. Це визначається характером взаємовідносин між банками, активністю використання рахунків і залишків на них.

Крім основного коррахунку в банках можуть відкриватися спеціальні коррахунки для здійснення окремих операцій як в національній, так і в іноземній валютах.

В процесі кореспондентських відносин банки-кореспонденти повідомляють один одного про здійснені операції. Для цього використовуються авізо, що є офіційним повідомленням про виконання розрахункових операцій, направленим одним банком іншому. Банки надсилають авізо кореспондентам і клієнтам про дебетові й кредитові обороти за рахунками, про залишки коштів за рахунками, про розрахункові операції (виплату переказів, відкриття акредитива, виставлення чеків або інших розрахунково-платіжних документів тощо).

У банківській установі з метою зменшення ризиків може запроваджуватись максимальна сума залишку за коррахунком.

В уповноважених банках України банкам-кореспондентам, які є нерезидентами, можуть встановлюватися кореспондентські рахунки у гривнях. Перелік операцій, що здійснюються за цими рахунками, обмежено валютним законодавством України.

У цілому, слід пам'ятати, що прямі кореспондентські відносини мають суттєвий недолік: вони знімають ресурсне обмеження на депозитну емісію комерційних банків. Тому об'єктивно в розрахунках між вітчизняними банками найширше використовують розрахунки через систему електронних платежів НБУ.

Тема 7. Операції банків з готівкою

Під час вивчення даної теми студенти повинні засвоїти суть і принципи організації готівкових грошових розрахунків. Увагу варто зосередити на касовій діяльності банку, зокрема на порядок приймання і видачі готівки з каси, оформлення відповідних касових операцій та визначення касових оборотів банків і емісійного результату. Цікавим буде дослідження особливостей регулювання обігу готівки в Україні.

Готівка як одна з форм грошей має істотні відмінності порівняно з безготівковими грошима, що спричинює значну специфіку їх обороту. Готівкові гроші здійснюють свій оборот поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини між економічними суб'єктами. Саме у сфері готівкового обігу відбувається кінцева реалізація створених в народному господарстві товарів, перевіряється якість зв'язку між суспільним виробництвом та особистим споживанням. Тому від стану готівково-грошового обігу багато в чому залежить нормальний обіг грошей в країні, стійкість їх купівельної спроможності.

У цілому, під готівковим обігом розуміють обіг у готівковій формі законних платіжних засобів (банкнот та розмінної монети), які обслуговують потреби економіки країни.

Значимість готівкового обігу визначає наступні основні завдання установ банків в його організації: