TextBook - обсягом вкладних операцій, що здійснює комерційний банк;
- величиною ризику, який приймає на себе комерційний банк, здійснюючи свої активні операції.
Загальні критерії і стандарти оцінки банківського капіталу вперше були визначені і затверджені 10 грудня 1987 р. Банком міжнародних розрахунків у місті Базелі. А в березні 1988р. Базельський комітет з регулювання і методів нагляду за банками, що складається із представництв центральних банків 12 розвинутих країн (Бельгії, Франції, Германії, Японії, Італії, Люксембургу, Голландії, Швеції, Великої Британії та США) прийняв загальні принципи розрахунку показника, який визначає достатність капіталу банку за схемою "капітал/активи". На підставі цього документа кожна країна мала підготувати і затвердити законодавчо свої власні стандарти, які б відповідали Базельській угоді. Таким чином був введений у практику норматив достатності, так званий коефіцієнт Кука, який встановлює мінімальне співвідношення між капіталом банку та його балансовими і позабалансовими активами, зваженими за ступенем ризику. Коефіцієнт був встановлений на рівні 8 %.
У червні 2004 р. прийнято документ Базельської угоди ІІ, який складався з трьох складових (табл. 3.2):
- мінімальні вимоги до капіталу, які містять методологію розрахунку мінімального необхідного обсягу капіталу для трьох ризиків: кредитного, ринкового, операційного;
- контроль з боку нагляд;
- та ринкова дисципліна - зазначається, що в оцінці адекватності капіталу зацікавлений не лише банк і органи нагляду, а насамперед клієнти, які бажають знати, чи можна вкласти свої кошти в цю фінансову установу.
Таблиця 3.2. СТРУКТУРА ПРОПОЗИЦІЙ "БАЗЕЛЬ ІІ"
| № п/п | Складові компоненти "Базеля ІІ" | Характеристика компонентів |
| 1 | Мінімальні вимоги до капіталу, виходячи з оцінки наступних видів ризику: | а) кредитний б) ринковий в) операційний |
| 2 | Забезпечення нагляду за достатністю капіталу з дотриманням таких принципів: | а) ефективності: - процедур оцінки загальної достатності капіталу в залежності від ступеня та характеру ризиків операційної діяльності; - стратегії забезпечення достатності капіталу б) наявності нагляду з боку ради директорів або інших внутрішніх наглядових органів; в) обґрунтованості методів та підходів до оцінки капіталу; г) всебічної оцінки усіх властивих ризиків |
| 3 | Ринкова дисципліна щодо розкриття інформації: | а) кількісної інформації; б) якісної інформації |
Оцінювання вартості власного капіталу банку, виходячи з вимог регулювальних органів, дає змогу одержати додаткову інформацію для прийняття відповідних управлінських рішень поточного і перспективного плану, зокрема визначитися з оптимальною структурою та джерелами формування банківських ресурсів, ефективніше розміщувати їх у різні дохідні активи.
Достатність власного капіталу банків в Україні визначається на основі наступних нормативів капіталу, орієнтованих на додержання вимог Базельської угоди ІІ:
- мінімальний обсяг регулятивного капіталу (НІ) встановлено у сумі 120 млн. грн.;
- адекватність регулятивного капіталу (норматив платоспроможності) (Н2) - співвідношення регулятивного капіталу банку та сумарних активів, оцінених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту та додатково збільшених на суму відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами. Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не меншим ніж 10 відсотків;
- норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (далі - норматив Н3) відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій. Нормативне значення нормативу НЗ має бути не меншим за 9 %.
Враховуючи, що велика кількість як українських так і зарубіжних банків уже на початку 2009 року звітувала збитки, потребуючи масштабної рекапіталізації, а також досвід кризи ліквідності, з якою зіткнулися банківські установи протягом 2008-2009 років, було визнано, що розроблені банками системи управління ризиком виявилися недієвими, а керівництво не користувалося об'єктивною оцінкою ризиків, приймаючи управлінські рішення.
Саме тому 12 вересня 2010 року Базельський комітет з банківського нагляду затвердив глобальну реформу світового банківського сектора, яка дістала назву "Базель ІІІ". Слід також зазначити, що "Базель ІІІ" не є самостійним документом, який виключає використання попередніх видань. Положення стандарту застосовуються паралельно з " Базелем ІІ" та зосереджені на встановленні мінімальних вимог до достатності капіталу, його структури (табл. 3.3).
Таблиця 3.3. СТРУКТУРА ПРОПОЗИЦІЙ "БАЗЕЛЬ ІІІ"
| № п/п | Складові компоненти | Характеристика компонентів |
| І | Мінімальні вимоги до капіталу, таргетування | Визначення капіталу |
| Антикризовий резервний буфер | ||
| Коефіцієнт левериджу | ||
| Мінімальні вимоги до достатності капіталу | ||
| Управління систематичним ризиком | ||
| ІІ | Вимоги до активів, зважених за ризиком (Risk weighted assets, RWA) | ризик невиконання контрагентом своїх зобов'язань |
| торговельний портфель, сек'юритизація (відомі як "Базель | ||
| Коефіцієнт покриття | ||
| ІІІ | Вимоги до підтримання ліквідності | Коефіцієнт достатності капіталу |
| Коефіцієнт стійкості пасивів |
Введення нових норм до структури активів і капіталу банків почнеться з січня 2013 року і повністю завершиться до січня 2015 року. При цьому основні зміни стосуються підвищення у 1,5 - 2,4 рази нормативу адекватності капіталів першого і другого рівнів, а також необхідності формування додаткового (буферного) капіталів на рівні 2,5% активів та спеціальних резервів на рівні до 2,5% капіталу банку у випадку активного росту кредитного портфеля.
Відповідно, "буферний резервний капітал" банки повинні створити з січня 2016 року по січень 2019 року (табл. 3.4). Крім того, за необхідністю, уряди країни зможуть надавати приватним банкам новий капітал до січня 2018 року.
Таблиця 3.4. ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ МІНІМАЛЬНИХ ВИМОГ ДО ДОСТАТНОСТІ КАПІТАЛУ ЗГІДНО "БАЗЕЛЬ ІІ" ТА "БАЗЕЛЬ ІІІ"
| № п/п | Показник (у відсотках від зважених за ризиком активів) | Базель ІІ | Базель ІІІ | ||||||
| до 2013 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | ||
| І | Базовий капітал 1 рівня (Core Tier 1 Capital) | 2 | 3,5 | 4 | 4,5 | 4,5 | 4,5 | 4,5 | 4,5 |
| ІІ | Капітал 1 рівня (Tier 1 Capital) | 4 | 4,5 | 5,5 | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 |
| ІІІ | Резервний буфер (Conservation Buffer) | 0,625 | 1,25 | 1,875 | 2,5 | ||||
| IV | Власний Капітал (Total Capital): | 8 | 8 | 8 | 8 | 8 | 8 | 8 | 8 |
| V | РАЗОМ (ІІ + ІІІ) | 8 | 8 | 8 | 8 | 8,625 | 9,25 | 9,875 | 10,5 |
| VI | Контрциклічний резервний буфер (Countercyclical reserve buffer) [ | 0,625 | 1,25 | 1,875 | 2,5 | ||||
| VII | РАЗОМ (V + VI) | 8 | 8 | 8 | 8 | 9,25 | 10,5 | 11,75 | 13 |
Вважається, що приведення нормативних вимог національних банків щодо достатності капіталів у відповідність до вимог "Базеля ІІІ" дозволить забезпечити:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківські операції» автора Прасолова С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 3. Операції банків з формування власного капіталу“ на сторінці 5. Приємного читання.