Розділ «Тема 3. Операції банків з формування власного капіталу»

- захисна функція пов'язана з тим, що розмір власних банківських ресурсів повинен забезпечувати захист вкладників і кредиторів шляхом виплати їм компенсацій у випадку виникнення збитків або банкрутства банку, а також підтримувати платоспроможність банку при загрозі появи збитків за рахунок створених резервів;

- оперативна функція має допоміжний характер і особливо важлива в період утворення нового комерційного банку, тому що за рахунок власного капіталу фінансується придбання (будівництво, оренда) необхідних для банку приміщень, їх обладнання меблями, оргтехнікою і комп'ютерними системами тощо;

- регулятивна функція тісно пов'язана з діяльністю НБУ щодо контролю за додержанням обов'язкових нормативів регулювання діяльності комерційних банків, в основу розрахунку яких покладено розрахункову величину власного капіталу (регулятивний капітал). Зокрема, встановлення нормативу адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) має на меті не допустити надмірної мінімізації банками власного капіталу заради максимізації отримуваних доходів, знизити ризик банкрутства банків та підвищити рівень захисту інтересів вкладників і кредиторів.

Варто відмітити, що багатофункціональне призначення власного капіталу робить його неоднорідним за своїм складом.

Краще зрозуміти сутність власного капіталу дає змогу класифікація його за різними ознаками, такими як: організаційно-правова форма діяльності банку, форма інвестування, форма власності, резидентність, характер використання власниками, характер використання в банківській діяльності, спосіб розрахунку, порядок та джерела формування.

Зокрема, залежно від способу розрахунку виокремлюють балансовий та регулятивний власний капітал.

I. Балансовий власний капітал розраховується як різниця між балансовою вартістю активів та зобов'язань банку і має таку структуру:

- статутний капітал банку - порядок його формування та зміни визначаються статутом банку. Сума статутного капіталу законодавчо не обмежена, але для забезпечення стійкості банків НБУ встановлює мінімальну величину статутного капіталу (120 млн. грн.) ;

- загальні резерви банку - це грошові ресурси. що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності, а також виплати дивідендів по привілейованих акціях при недостатності отриманого банком прибутку. Він не може бути меншим 25% статутного капіталу, а розмір відрахувань - меншим 5% чистого прибутку;

- емісійні різниці - сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав);

- результати минулих років - це підтверджений прибуток, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та всіх відрахувань, зокрема дивідендів. Відповідно, якщо банківська установа працює ефективно, обсяг прибутку минулих років має постійно зростати;

- результати переоцінки основних засобів;

- результати поточного року - це різниця між доходами та витратами банку на звітну дату, що враховується як елемент власного капіталу комерційного банку до останнього робочого дня року, є ресурсом внутрішнього походження;

- інший капітал - складається зі страхових резервів, передусім щодо страхування банківських ризиків (валютного, інвестиційного). В Україні ці резерви створюються з прибутку, що залишається у банку після сплати податків.

II. Регулятивний власний капітал використовується органами банківського нагляду для обчислення економічних нормативів діяльності банків та деяких інших потреб. При його розрахунку за основу береться балансовий власний капітал, який потім коригується на різноманітні статті балансу, що характеризують банківські ризики. Складається з основного (1-го рівня) та додаткового (2-го рівня) капіталу:

РВК = ОК + ДК - В,

де ОК - основний капітал (капітал першого рівня, ОК) включає: фактично сплачений зареєстрований статутний капітал; розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, оприлюднені у фінансовій звітності): дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці1; резервні фонди, що створюються згідно із законами України; загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій.

Загальний обсяг основного капіталу зменшується на суму: недосформованих резервів під можливі збитки; нематеріальних активів за вирахуванням суми зносу; капітальних вкладень у нематеріальні активи; збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження; збитків поточного року.

ДК - додатковий капітал ( капітал другого рівня) складається з таких елементів: резерви під стандартну заборгованість інших банків та резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків (крім резервів за виданими банком зобов'язаннями); результат переоцінки основних засобів, що включався до суми регулятивного капіталу банків за станом на 31.12.2010; результат поточного року (прибуток), що зменшений на суму доходів, неотриманих понад 30 днів з дати їх нарахування; субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал); нерозподілений прибуток минулих років; прибуток звітного року, що очікує затвердження.

В - відрахування (відвернення). Для визначення обсягу регулятивного капіталу загальна величина капіталу 1-го та 2-го рівнів додатково зменшується на балансову вартість банківських активів: акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та портфелі на продаж випущені банками; інвестиції в капітал установ в обсязі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу та в дочірні установи; балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, що прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень); суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного контрагента чи інсайдера, над установленим нормативним значенням нормативів кредитного ризику; суму коштів, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу; балансову вартість позалістингових цінних паперів, цінних паперів, що не перебувають в обігу на фондових біржах у торговому портфелі банку (крім цінних паперів, емітованих центральними органами виконавчої влади, Національним банком та Державною іпотечною установою), а також цінних паперів не диверсифікованих інвестиційних фондів.