Розділ «Модуль 1. Економічні основи функціонування банків та формування їх ресурсів»

Приєднання означає припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу належних йому майна, коштів, прав та обов'язків до іншого банку.

Поділ означає припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу належних йому майна, коштів, прав та обов'язків у відповідних частинах до банків, які створюються внаслідок реорганізації цього банку шляхом поділу.

Виділення означає перетворення банку як юридичної особи та передачу певної частини належного йому майна, коштів, прав та обов'язків до банку, який створюється внаслідок реорганізації.

Перетворення передбачає зміну організаційно-правової форми товариства.

При цьому, дослідження Пітера С. Роуза засвідчили, що підвищення прибутковості діяльності проблемних банків спостерігається, переважно, внаслідок злиття банків, яке забезпечує підвищення рівня їх концентрації на ринку [32, с. 563]. І хоча ефект від злиття банків спостерігається лише перші 4-5 років, головним результатом від приєднання або злиття банків є зниження ризику неплатоспроможності банків та забезпечення їх стійкої прибутковості.

Слід відмітити, що до останнього часу створення банківських об'єднань в Україні стримувалося небажанням акціонерів окремих банків втратити власні банки, а також протидією з боку середніх банків, для яких такі об'єднання стануть сильними конкурентами.

Однак, враховуючи реалії розвитку банківської системи України, пов'язані з необхідністю концентрації банківського капіталу, а також відновлення банківської стійкості та ефективності, втрачених внаслідок фінансової кризи, ідея реорганізації (у т.ч. часткової націоналізації) банків є плідною і може бути реалізована на практиці.

Відповідно, першими кандидатами на приєднання (поглинання) є банки, які створені під певне підприємство чи галузь та є вразливими до погіршення ринкової кон'юнктури, змін політичної ситуації тощо.

У цілому, позитивним наслідком від реорганізації вітчизняних банків шляхом злиття чи поглинання повинно бути не тільки підвищення рівня концентрації їх капіталу та виконання підвищених вимог НБУ щодо власного капіталу та одержання можливості лобіювати власні інтереси у владних структурах, але й забезпечити зниження ризикованості діяльності та розширення спектра банківських послуг, вихід на міжнародні фінансові ринки та залучення кваліфікованих фахівців. Тобто, необхідним є забезпечення не тільки кількісної, але і якісної ефективності реорганізації та реструктуризації комерційних банків.

У процесі вивчення даної теми студент повинен також ознайомитися із процедурою реєстрації банку чи банківського об'єднання в нашій державі.

Державна реєстрація банку - це надання банку статусу юридичної особи. В Україні банки створюються з дозволу Національного банку України внесенням відповідного запису до Державного реєстру банків. Процедура реєстрації банку регламентується положенням НБУ "Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів". При цьому Учасниками1 банку можуть бути вітчизняні та іноземні юридичні та фізичні особи за винятком об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, юридичних осіб, у яких банк має істотну участь1, а також юридичних осіб, щодо яких неможливо встановити їх власників і джерела коштів, за рахунок яких вони здійснюють внески до статутного капіталу чи купують акції.

Варто також приділити увагу пакету документів, який необхідно подавати до територіального управління НБУ (ТУ НБУ) за місцем створення банку для його реєстрації (Додаток 1).

Національний банк України у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та інших учасників банку, що формують статутний капітал банку.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - в іноземній вільноконвертованій валюті або у гривнях. Статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел і бути меншим його мінімального рівня - 120 млн. грн.

Банк не має права без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня - 120 млн. грн. Регулятивний капітал банку не може бути меншим за статутний капітал.

Остаточне рішення про можливість створення банку приймає Правління НБУ на підставі висновків, підготовлених територіальним управлінням НБУ:

1) щодо фінансового стану, платоспроможності,

2) репутації учасників та ділової репутації учасників, які матимуть істотну участь;

3) наявності приміщення, придатного для розміщення банку;

4) професійної придатності і ділової репутації керівних осіб майбутнього банку та відповідності установчих документів чинному законодавству.