Розділ 11. Ефективність реалізації механізму банківського маркетингу

- введення цільових житлово-будівельних вкладів і надання на цій основі першочергового права на одержання інвестиційного кредиту власникам таких вкладів;

- проведення маркетингових досліджень банків із метою виявлення у населення потреб у нових видах кредитування;

- підвищення рівня інформованості приватних клієнтів про нові види банківських послуг;

- максимальне врахування інтересів клієнтів, індивідуальний підхід при кредитуванні.

Розробка та реалізація кредитної політики банку пов'язана з процесами планування, регулювання, контролю, раціональної організації відносини з клієнтами щодо зворотного руху грошових коштів. Опрацьовуючи заходи кредитної політики, важливо враховувати не лише "чисто кредитні" показники, а і поточний стан банку загалом і перспективи його розвитку.

Західний досвід останніх років засвідчує доцільність запровадження основних положень концепції планування стабільного оптимального (чи раціонального) зростання вартості (цінності) банку в процесі реалізації кредитної політики та оцінки її ефективності. Ця концепція передбачає необхідність розробки програми зростання активів банку з урахуванням таких факторів:

- здатності банку наростити капітал з погляду підвищення рентабельності активів (ROA);

- дивідендної політики банку;

- прибутку на акціонерний капітал (ROE);

- фінансового ризику, що є прийнятним (допустимим) для акціонерів;

- СПРЕДу (маржі) прибутку.

Наведені показники характеризують ефективність кредитної політики і деякі інші аспекти діяльності комерційного банку. Так, наприклад, ROA є показником ефективності роботи менеджерів банку, оскільки дає можливість робити висновки стосовно того, справляються вони із завданням отримання чистого прибутку з активів банку. Показник ROE - вимірювач дохідності банку, його значення, насамперед, цікавить акціонерів.

За допомогою показника SPREAD можна оцінити, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками і позичальниками та наскільки гострою є конкуренція на ринку банківських продуктів і послуг.

Поряд із поточною кредитною політикою банки зобов'язані розробляти перспективні, стратегічні напрямки розвитку. З цією метою доцільно використовувати концепцію планування (прогнозування) стабільного оптимального зростання банку. Тобто необхідно визначити раціональну міру максимально допустимого зростання активів банку при заданій мірі фінансування (G), не порушуючи раціонального значення ліверидж-фактору та коефіцієнта сплати дивідендів:

Наведену формулу використовують, зокрема, для того, щоб визначитися щодо можливостей раціонального зростання банку на базі зростання обсягів його активів як основи кредитної політики. Цей показник слід аналізувати також у динаміці. Необхідно виявити тренд і контролювати можливі відхилення, проводячи аналіз міри ефективності реалізації схваленої кредитної політики. Доцільно здійснювати контроль за ризиком як мірою цих (можливих) відхилень.

Для довгострокового планування використовується модифікована формула для визначення О:

Наведемо приклад використання розглянутої системи показників ефективності кредитної політики за даними звітності умовного банку АКБ "X".

У таблиці 11.5 наведені вхідні дані для розрахунків за два роки.

Визначимо ROA:

на 1-й рік: ROA = 301,7/174650 = 0,00172; на 2-й рік: ROA = 647/151580 = 0,004268.