Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання та знезараження гною

Системи утримання тварин

Більша частина органічних речовин такого гною представлена неперетравленими рештками корму і входить до фракцій сирих протеїну, жиру, клітковини та БЕР. Інші сполуки – це легкодоступні для рослин форми азоту (до 70 %), солі органічних кислот, що обумовлюють кращу дію рідкого гною на рослин.

Однак зважаючи на високу вологість рідкого гною його необхідно попередньо обробляти шляхом компостування з торфом, ґрунтом або іншими компонентами. З цією метою торф зволожують рідким гноєм до повного насичення, а утворений торфо-гноєвий компост витримують залежно від пори року впродовж 2-6 місяців.

Органічна речовина виготовлених таким чином компостів, при внесенні в ґрунт покращує його фізичні властивості та хімічний склад, зменшує кислотність, усуває негативний вплив солей, який виникає при взаємодії рослин з мінеральними добривами.

З наведеного вище видно, що гній та гнойові стоки являють собою серйозну загрозу для навколишнього середовища. У зв'язку з цим у багатьох країнах світу розроблено систему нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних вимог та технологічних нормативів і правил, директивних документів в яких викладено вимоги щодо очищення і знезараження гною перед його використанням.

Склад та властивості гною тварин залежать і від характеристики ґрунтів, на яких вирощуються кормові культури. Кормові культури, вирощені на бідних ґрунтах, завжди гіршої якості, а при згодовуванні тваринам утворюють гній з низьким вмістом елементів живлення для рослин.

Хімічний склад екскрементів, який залежить в основному від кормового раціону, визначає їх властивості та здатність до переробки на добрива або біогаз. Це пояснюється тим, що з екскрементами виділяється основна частка поживних речовин, спожитих твариною з кормами. Як було відмічено раніше суха речовина екскрементів тварин на 75 – 80 % складається із органічної речовини та лише 15-25% із золи (мінеральна частина).

Вологість екскрементів свиней і великої рогатої худоби залежно від способу видалення, віку і статі змінюється від 86 до 91 %, а їх щільність становить 1,4 т/м3. Вологість екскрементів молодняку великої рогатої худоби і телят складає 86 %, лактуючих корів – 88,4 % зі щільністю 1,25 т/м3. Екскременти свиней і великої рогатої худоби з такою щільністю практично не піддаються розшаруванню на фракції. Розшарування екскрементів свиней відбувається за вологості 92 % і вище, а великої рогатої худоби – від 90 % і вище, що досягається розбавленням нативних відходів водою. Гній вологістю до 92 % прийнято називати "напіврідкий", 92 - 97 % – "рідкий", з вологістю 97 % і вище – гнойовими стоками.

Відповідно до вмісту вологи екскременти різних видів тварин містять від 3 до 14 % сухої речовини. Основну масу сухої речовини складають органічні речовини. Процес утворення екскрементів обумовлює наявність у них мінеральних, органічних і бактеріальних складових. Так вміст органічних речовин у складі сухої речовини екскрементів великої рогатої худоби складає відповідно 84 %, а в екскрементах свиней – 85 %.

Рівень мінеральних речовин екскрементів, тобто їх зольність досягає 15 % від маси сухої речовини в екскрементах свиней, 16 % – в екскрементах великої рогатої худоби. Для екскрементів тварин характерне високе бактеріальне обсіменіння (12,3-158 млн. кл. в 1 мл).

Так, за співвідношення твердої фракції екскрементів до води 1:6, до 18 – 20 % їх сухої речовини знаходиться в розчинному стані, або у вигляді неосаджувальних колоїдів.

Гранулометричний склад твердої фракції екскрементів свиней і великої рогатої худоби різноманітний і залежить від складу раціону годівлі, статі і віку тварин. Відгодівля свиней комбікормами сприяє збільшенню в екскрементах тварин частинок дрібнодисперсної фази, ніж в гною, який одержують при використанні для тварин змішаного раціону, а саме соковитих кормів, дерті, силосу, сінажу тощо.

Встановлено, що гній великої рогатої худоби містить в основному частинки розміром 0,5 мм. Щільність твердих екскрементів свиней становить 1010-1170 кг/м3. суміші сечі і калу – 1050-1070 кг/м3. твердих екскрементів великої рогатої худоби 1010-1100 кг/м3, а їх суміш сечі і калу – 1100 кг/м3. Щільність гною і його реологічні властивості, а саме структурна в'язкість і межі леткості залежать від вологості відходів. Так, підвищення вологості гною дійних корів від 86 % до 96 % зменшує його щільність на 20 – 30 кг, а в'язкість на 3 – 4 Па•С. За таких же умов гній свиней збільшує щільність на – 30 – 40 кг, а в'язкість – на 0,7 – 0,9 Па•С. При цьому межа лежкості гною зменшується від 70 – 140 н/м2 до нуля.

Хімічний склад гною в значній мірі визначається набором кормів раціону годівлі тварин. Вміст сухої речовини в свіжих екскрементах свиней становить в середньому 9,8 %, загальний азот – 0,72 %, фосфор – (Р2О5) – 0,47 %, калій (К2O) – 0,21 %. Зменшення в раціоні кількості концентратів знижує вміст азоту і фосфору в екскрементах. Встановлено, що від 50 до 70 % азоту в безпідстилковому гної знаходиться в розчиненій формі. Суха речовина калу свиней складається на 18,4% із целюлози, 15,2% лігніну, 20,7% пентозанів, 27 % – геміцелюлози.

Безпідстилковий гній свиней вологістю 70 – 75 % містить у сухій речовині до 18,3-21,3% протеїну, 4,3-6,8% жиру, 12,5 – 14,5 % клітковини, 38,0 – 45,0 % БЕР і 14,8 – 22,1 % золи.

Суха речовина екскрементів великої рогатої худоби в основному складається на 43 % з волокнистих структур корму, а саме целюлози, геміцелюлози, лігніну, а вміст протеїну в ній складає 18%, жиру – 5,0 %. Суха речовина безпідстилкового гною великої рогатої худоби вологістю 83,4 % містить до 12,8 % протеїну, 2,6 % жиру, 19,8 % клітковини, 43 % БЕР, 16,6 % золи.

Сирий послід курей – це маса сіро-зеленого кольору, яка має складну пористу структуру. Його вологість у курей і індиків становить 73 – 76 %, а гусей і качок – 83 – 85 %. Основу посліду птиці складають на 90 – 95 % дрібні частки залишків кормів і насіння різних рослин. Основну масу посліду становлять частки розміром 0,1 – 1,0 мм. Причому біля 90 % від їх загальної маси складають частки розміром менше 0,1 мм.

Послід являє собою органо-мінеральну суміш складної структури. У ньому містяться неорганічні сполуки Са, Р, К, Zn, Мn, а також ліпіди, жирні кислоти, цукри, клітковина та сполуки, що містять сірку. Азотистими сполуками посліду є білки, пептиди, амінокислоти, сечова кислота і аміак.

Основну частину сухої речовини калових мас тварин складають органічні сполуки, які містять значну кількість вуглецю. Органічна речовина калових мас тварин містить також і певну кількість азотовмісних сполук. Тому відношення вуглецю до азоту в калових масах коливається в межах 9 – 10 у свиней і 15 – 16 – у великої рогатої худоби. Сеча тварин містить близько 50 % всього азоту, що виділяється з екскрементами, а відношення в ній вуглецю до азоту у великої рогатої худоби складає 1 – 2, а у свиней – 0,8 – 0,9. У суміші екскрементів це співвідношення знаходиться в межах від 5 до 8.

У калових масах великої рогатої худоби міститься 0,29 % азоту, 0,17 – фосфору, 0,5 – кальцію і 0,10 % – калію із розрахунку на одиницю органічної речовини. В той же час у сечі великої рогатої худоби міститься 0,58 % азоту, 0,49 % калію і 0,01 % кальцію. Калові маси свиней включають 0,60 % азоту, 0,41 % фосфору, 0,29 – калію і 0,09 % кальцію. В той же час сеча містить 0,43 % азоту, 0,63 % калію і майже не має кальцію і дуже мало фосфору.

Кількість екскрементів, які виділяють різні види сільськогосподарських тварин, пов'язано не тільки з видовими особливостями, але й залежать від способу їх видалення, переробки, зберігання та використання. Так, бугаї-плідники виділяють близько 40 кг екскрементів за добу, в тому числі калових мас – 30 кг і 10 кг сечі, корови – 45 кг (відповідно 35 і 10 кг), молодняк на відгодівлі – 26 кг (14 і 12 кг), телята до 6 місяців – 7,5 кг (табл. 8.1).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання та знезараження гною“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Системи утримання великої рогатої худоби

  • Цілорічна стійлова система

  • Стійлово-вигульна система без використання пасовищ система

  • Стійлово-вигульна система з використанням пасовищ система

  • Стійлово-табірна система без використання пасовищ.

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання худоби м'ясних порід

  • Гігієнічні вимоги до систем утримання корів за інтенсивної технології виробництва молока

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання великої рогатої худоби у приватному секторі

  • Утримання корів у зимовий період

  • Утримання корів у літній період

  • Утримання молодняку

  • Системи утримання свиней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до свинарників

  • Обладнання свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень

  • Вентиляція свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату

  • Утримання кнурів-плідників

  • Утримання свиноматок

  • Утримання поросних маток

  • Утримання підсисних маток з поросятами

  • Утримання поросят-сисунів

  • Утримання племінного і ремонтного молодняку свиней.

  • Утримання свиней на відгодівлі

  • Особливості інтенсивної технології виробництва свинини

  • Розміщення свиней у свинарниках

  • Системи утримання коней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до стаєнь

  • Характери сти ка огороджуючих конструкцій та облаштування стайні

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до підстилки і підстилкових матеріалів

  • Мікроклімат стайні та його оптимізація

  • Стаєнно-пасовищна системи утримання коней

  • Вимоги до утримання племінних жеребців

  • Системи утримання овець і кіз

  • Пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлово-пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлова система утримання овець і кіз

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень для утримання овець

  • Системи утримання хутрових звірів і кролів

  • Системи утримання звірів і кролів.

  • Зовнішньокліткова система утримання кролів

  • Напіввільна система утримання кролів

  • Шедова система утримання кролів

  • Системи утримання хутрових звірів

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до будівель і споруд, складських приміщень та їх окремих елементів

  • Потреба в кормах і підстилці

  • Системи утримання сільськогосподарської птиці

  • Системи та способи утримання птиці різних видів

  • Утримання птиці на підлозі

  • Утримання птиці у клітках

  • Вигульна система утримання птиці

  • Утримання птиці у вольєрах

  • Утримання курей в селянських господарствах

  • Утримання ремонтного молодняку

  • Утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до приміщень для утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до утримання курчат-бройлерів на великих промислових підприємствах

  • Утримання курчат-бройлерів у приватному секторі

  • Утримання індиків

  • Утримання гусей

  • Утримання качок

  • Утримання качок у приватному секторі

  • Утримання цесарок

  • Утримання перепелів

  • Вирощування молодняку перепелів

  • Утримання страусів

  • Характеристика систем утримання страусів

  • Облаштування території страусиної ферми

  • Правила поводження з біологічними відходами та їх утилізація

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання та знезараження гною
  • Нормативи виходу екскрементів за добу від тварин на скотарських підприємствах

  • Добові виділення екскрементів від однієї тварини на свинарських підприємствах при багатокомпонентній годівлі вологими мішанками