Для батьківського поголів'я використовзується вигульна система утримання. При цій системі дорослих гусей утримують з пташниках з соляріями (рис. 6.29). По центру пташника влаштовують технологічний коридор шириною 1,2 м.
По обидва боки коридору на висоті 0,45 м влаштовують каналізаційний канал шириною 1 м, закритий знімними сітчастими решітками (розмір лунок 25 × 30 мм). Решту площі приміщення відводять під підстилку. Підстилковий матеріал кладуть на чисту, продезінфіковану, суху підлогу з твердим покриттям шаром не менше 5 см з подальшим щоденним підсипанням.
На сітчастій частині підлоги, що складає 25 – 30 % загальної площі пташника, встановлюють напувалки, на відстані не менше 1,5 м від напувалок встановлюють бункерні годівниці. Фронт годівлі – 3 см на голову, фронт напування – 2 см. Для переходу гусей з підстилки на сітчастий настил влаштовують пандус. Щільність посадки 1,5 гол/м2 (у південних районах вона може бути
Рис. 6.29. Пташник для утримання батьківського стада гусей
збільшена до 2,5 гол/м2). Уздовж поперечної перегородки встановлюють гнізда з розрахунку одне на три самки.
Свіжу підстилку підсипають у гнізда звечора. У результаті до ранкової масової яйцекладки гуски зносять яйця на суху й чисту підстилку.
Гуси порівняно з іншими видами сільськогосподарського птиці здатні легко переносити низьку температуру повітря (рис. 6.30).
Рис. 6.30. Вигул гусей за мінусової температури
Однак для одержання високої продуктивності в пташнику в зимовий період необхідно підтримувати температуру на рівні +14 °С, вологість повітря – 70 – 75 %. При більш низькій температурі повітря погіршуються інкубаційні якості яєць.
Пташник розділяють на секції знімними перегородками висотою 1,2 м. Якщо практикується природне спаровування гусей, то в кожній секції розмішують 250 – 300 голів. Утримання гусей в секціях меншими групами при природному паруванні призводить до зниження заплідненості яєць. Це пов'язано з тим, що певна частина гусаків у стаді парується тільки з однією гускою. Відсоток таких гусей у стаді досягає 20 – 25 %. Решта гусаків можуть паруватися з 5 – 9 різними гусками. При застосуванні штучного осіменіння місткість кожної секції не повинна перевищувати 120 голів. Велике поголів'я гусок в секціях ускладнює роботу, пов'язану з проведенням штучного осіменіння.
Батьківське поголів'я гусей затримують при щільності посадки 1,3 голови на 1 м площі підлоги пташника. Уздовж поперечних перегородок встановлюють гнізда з розрахунку одне на 3 самки. Розміри гнізда, м: ширина – 0,4, довжина – 0,6, висота поріжка – 0,1. Гнізда в пташниках встановлюють за 3 – 4 тижні до початку масової несучості, що дає можливість гусям звикнути до них і в результаті більше 95 % яєць вони зносять у гнізда, які розташовують в одну лінію. Не рекомендується розміщувати їх впритул до холодних стін та у місцях з яскравим прямим освітленням. Дно гнізд роблять дерев'яним, краще з фанери. Не можна робити його з металевих грат, оскільки гуски намагаються заривати знесені яйця, що може призвести до збільшення числа бою і насічки. У якості підстилки використовують стружку, яку підсипають звечора.
Утримання качок
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Утримання гусей“ на сторінці 2. Приємного читання.
