| Призначення будівель і приміщень | Температура повітря в приміщеннях, °С | Відносна вологість, % | |||
| розрахункова | межі | максимум | мінімум | ||
| максимум | мінімум | ||||
| 1. Приміщення для баранів, цапів, суягних і холостих маток ремонтного молодняку, відгодівельного поголів'я | не нормується | ||||
| 2. Приміщення для ягніння | 16 | 18 | 10 | 75 | 40 |
| 3. Приміщення для утримання маток з ягнятами, козенятами до 20-добового віку | 12 | 15 | 8 | 75 | 40 |
| 4. Приміщення для штучного вирощування ягнят (козенят) віком: | |||||
| до 45 діб | 16 | 18 | 12 | 70 | 40 |
| старше 45 діб | 12 | 14 | 6 | 75 | 40 |
| 5. Манеж для взяття сперми і осіменіння маток | 18 | 20 | 16 | 70 | 40 |
Вентиляцію обладнують з розрахунку обміну повітря не менше як 25 м3/год. на дорослу вівцю і 10 м3/год. для молодняку.
4.2. Нормативні параметри повітря
| Назва приміщень | Швидкість руху повітря, м/с | ||
| холодний | перехідний | теплий | |
| Приміщення для утримання баранів (далів) і маток з ягнятами (козенятами) віком старше 20 днів | 0,3 | 0,5 | 1,0 |
| Приміщення для ягніння (в період ягніння) | 0,2 | 0,2 | 0,5 |
| Приміщення для штучного вирощування ягнят та козенят | 0,2 | 0,2 | 0,3 |
| Манеж, приміщення для утримання маток після відлучення ягнят (козенят) та ремонтного молодняку | 0,3 | 0,2 | 1,0 |
Нормативні параметри повітря, наведені в таблицях 4.2, 4.3, повинні забезпечуватися в зоні розміщення тварин, тобто в просторі висотою до 0,75 м над рівнем підлоги.
4.3. Нормативні параметри повітря
| Назва приміщень | Концентрація шкідливих газів | ||
| СO2, % | NНз, мг/м"5 | H2S, мг/м" | |
| Приміщення для утримання баранів (цапів) і маток з ягнятами (козенятами) віком старше 20 днів | 0,25 | 0,02 | 0,01 |
| Приміщення для окоту (в період окоту) | 0,25 | 0,01 | 0,01 |
| Приміщення для штучного вирощування ягнят та козенят | 0,25 | 0,01 | 0,01 |
| Манеж, приміщення для утримання маток після відлучення ягнят (козенят) та ремонтного молодняку | 0,25 | 0,02 | 0,01 |
Вікна у вівчарнях треба встановлювати на висоті 1,2 м від підлоги. Віконні заповнення подвійні. Світловий коефіцієнт (СК) у приміщеннях для утримання овець повинен становити 1 : 20 – 1 : 25. Підлогу у вівчарні роблять глинобитну і на 10 – 20 см вище від поверхні ґрунту.
Норму площі вівчарень на одну тварину, наведено у таблиці 4.4.
4.4. Норми площі вівчарень для різних статево-вікових груп овець і кіз
| Група тварин | Будівля і спосіб розміщення тварин | Напрями продуктивності. м2/шл. | ||||
| тонкорунний і напівтонкорунний | м'ясо- вовновий, спеціалізований, молочний, м'ясний | смушковий | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 1. Барани | Баранник або пункт штучного осіменіння | |||||
| а) плідники | в групових секціях | 2,0 – 2,5 | 2,0 | 2,0 | ||
| в індивідуальних клітках | 3,0-3,5 | 3,0 | 3,0 | |||
| б) пробники | в групових секціях | 1,7 – 1,9 | 1,8 | 1,8 | ||
| 2. Цапи | Козлятник | |||||
| в стійлі | - | 8-10 | - | |||
| в загоні | - | 15-20 | - | |||
| 3. Матки з ягнятами (до 20 днів) | Вівчарні для зимового ягніння у групових секціях | 2,5 – 3,0 | 1,1 – 1,3 | |||
| 4. Матки з козенятами (до 45 днів) | Вівчарні для зимового ягніння у групових секціях | 2,4 | ||||
| 5. Матки суягні і матки з ягнятами віком старше 20 днів | Вівчарні для утримання в групових секціях | 1,8-2,0 | 0,8-0,9 | |||
| 6. Матки сукізні і матки з козенятами віком старше 45 днів | Вівчарні для зимового окоту в групових секціях | 2,1 | ||||
| 7. Матки з ягнятами та козенятами | Вівчарні для зимового ягніння (окрема будівля) в групових секціях | 2,5 – 3,0 | 1,7 | |||
| Вівчарні для весняного ягніння і баз-навіс в групових секціях | 1,0 – 1,2 | 0,8 – 1,0 | ||||
| 8. Матки холості | 1,0 | |||||
| 9. Матки дійні: | ||||||
| вівцематки | 1,7 – 1,9 | - | 1,8 – 2,5 | |||
| козоматки | - | 1,0 | - | |||
| 10. Молодня к ремонтний | в групових секціях | |||||
| трьохстінний навіс, баз-навіс в групових секціях | 0,6 – 0,8 | 0,8 | 0,7 – 0,8 | |||
| 11. Ягнята (козенята) при штучному вирощуванні | Вівчарня | |||||
| а) віком до 45 днів | в групових секціях | 0,3 | 0,3 | |||
| б) віком старше 45 до 4 міс.: | в групових секціях | |||||
| до 4 міс. (ягнята) | 0,4 | 0,4 | ||||
| до 2 міс. (козенята) | 0,4 | 0,4 | ||||
| 12. Відгодіве льне поголів'я | Трьохстінний навіс і майданчик | |||||
| а) доросле | в групових секціях | 0,5 – 0,6 | 0,5 | 0,5 – 0,6 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| б) молодняк | в групових секціях | 0,4 | 0,4 | 0,4 | ||
| 13. Валухи | Трьохстінний навіс, баз-навіс | 0,5-0,6 | ||||
З південного боку вівчарні будують вигульний майданчик (рис. 4.11). Із трьох боків його обносять стіною, яка захищає тварин від вітру в холодну пору року, її висота – 1,5-1,7 м. Підлога в базу глинобитна або з твердим покриттям, із достатнім нахилом у протилежний бік від вівчарні для стікання води.
Площа базу на вівцематку повинна становити 4-5 м2. Тут у зимово-стійловий період перебувають тварини більшу частину часу. Дня утримання та годівлі овець улітку біля базу або приміщення обладнують вигульно-кормові майданчики площею 6 – 8 м на голову. Для кожної маточної отари їх розділяють постійною перегородкою на 3-4 секції, в яких утримують сакмани. Кожна секція повинна мати двоє воріт шириною 6 м кожні.
Силос і сінаж (річна потреба) закладають і зберігають у силососховищах, наземних, облицьованих плитками, траншеях. Силососховище, вівчарні, майданчики необхідно сполучати під'їзними дорогами з твердим покриттям.
Дія напування вівцематок воду підводять зі свердловин у вівчарні, бази і на вигульно-кормові майданчики, для інших груп – у бази та на вигульно-кормові майданчики. Овець напувають з автонапувалок або корит. Після кожного напування воду з корит
Рис. 4.11. Вівчарня з вигульно-кормовим майданчиком
виливають, а корита миють. У зоні їх розміщення роблять тверде покриття. У зимових умовах, коли є електроенергія, тварин у базу напувають з автонапувалок АГК № 5 із розрахунку одна автонапувалка на 200 голів.
Системи утримання хутрових звірів і кролів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень для утримання овець“ на сторінці 2. Приємного читання.
