Залежно від прийнятої технології розрізняють такі способи вирощування ягнят (козенят): сумісний, кошарно-базо вий і штучний. При сумісному способі вирощування ягнят і маток утримують разом.
При кошарно-базовому способі вирощування ягнят (козенят) до 15 – 20-добового віку утримують з матками у приміщеннях (рис. 4.7). Після 20-денного віку маток виганяють на вигульно-кормовий майданчик або пасовища, де їх годують або пасуть.
При цьому не змішують окремі оцарки (сакманів), а ягнят годують у вівчарні та через кожні 3-4 години до них підпускають маток. В нічний час маток і ягнят (козенят) утримують разом. При штучному вирощуванні ягнят (козенят) відлучають від маток в 1 – 3-добовому віці і випоюють замінником натурального молока до 35 – 45-добового віку.
Таким способом вирощують до 20 % ягнят (рис. 4.8). Частину ягнят каракульської та сокільської порід забивають у віці 1-3 діб.
Для одержання смушкової сировини у вигляді каракульчі або каракулю, а маток використовують для отримання товарного молока. Дорощування ягнят (козенят) від 35-45 до 120-добового віку організовують у приміщеннях, з настанням тепла – на вигульно-кормових майданчиках і пасовищах.
Рис. 4.7. Сумісний спосіб вирощування ягнят
Відгодівлю овець і кіз організовують на вигульно-кормових майданчиках, напіввідкритого типу приміщеннях і пасовищах (рис. 4.9).
Рис. 4.8. Штучне вирощування ягнят
Доросле поголів'я і надремонтний молодняк відгодовують, в основному, на механізованих відгодівельних майданчиках або шляхом нагулу на пасовищах з підгодівлею концентрованими кормами.
Годують і напувають водою тварин влітку на вигульно-кормових майданчиках, або пасовищах, а взимку – у базах і в період ягніння та вирощування молодняку до настання теплої погоди – у приміщеннях.
Рис. 4.9. Утримання кіз на вигульно-кормовому майданчику
Доїння вівцематок смушкових порід здійснюється після забою ягнят на смушки, а овець та кіз інших порід – після раннього відлучення ягнят (козенят) для штучного вирощування та після відлучення ягнят у 3 – 4-місячному віці, а козенят у 2-місячному віці. Доять маток двічі на день з інтервалами не більше 12 год., тривалість доїння групи не повинна перевищувати 2 – 2,5 години.
Стрижуть овець тонкорунного і напівтонкорунного напрямів один раз на рік; доросле поголів'я і ремонтний молодняк стрижуть весною, а молодняк на відгодівлі – за два місяці до здачі на м'ясо. Смушкових дорослих овець стрижуть двічі на рік – у травні і в кінці вересня.
Овець шубного напряму стрижуть через кожні 3-4 місяці, при цьому відтодівельний молодняк вперше стрижуть у віці 3,5, а племінний – 4,5 – 5 місяців. Кіз стрижуть один раз на рік в середині весни (кінець квітня – початок травня); спочатку стрижуть молодняк і кастратів, потім козлів-плідників, а останніми маток. Профілактична обробка тварин проводиться згідно діючих інструкцій і настанов служби ветеринарної медицини.
Гній з приміщень та з вигульно-кормових майданчиків прибирають по мірі накопичення з урахуванням прийнятої технології і засобів механізації. Обробку, переробку і підготовку гною до використання здійснюють відповідно до вимог ВНТП- СПП-46-9.94
Обладнання для механізації технологічних процесів вибирається залежно від прийнятої системи утримання, напряму продуктивності тварин і розміру підприємства.
Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень для утримання овець
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стійлова система утримання овець і кіз“ на сторінці 2. Приємного читання.
