Цей прийом дає змогу на 20 % скоротити площу випасів унаслідок більш ефективного використання пасовищ.
Різновидом пасовищної є відгінна система випасання в гірських районах Карпат. Строки виходу на альпійські пасовища, так званий "полонинський хід", зумовлені станом травостою в горах (на Прикарпатті це приблизно 20 травня). Триває полонинське літування в Карпатах здебільшого 4 – 4,5 місяці (з травня по вересень). До вигону на пасовища вівці повинні бути пострижені не менш ніж за 30 днів.
Стриження українських гірськокарпатських овець проводять навесні, коли температура повітря досягає +12 °С і вище, вовна підрунюється і збагачується жиропотом. У Прикарпатті це спостерігається в середині квітня, на Закарпатті – наприкінці березня. Терміни стриження визначаються часом вигону отар на альпійські пасовища (оскільки в горах можливі різкі коливання температур, тварини до цього часу мають добре адаптуватися і частково відростити вовну). На практиці це триває близько 3-5 тижнів (місяць).
Якщо овець доять, то підсисний період ягнят триває 2 – 2,5 місяці, щоб одержати від маток достатню кількість молока і водночас не виснажити їх організм. Ягнят відлучають за 5 – 7 днів до вигону на пасовища. Така умова досягається, якщо ягніння відбулося з 1 по 15 березня, овець постригли до середини квітня, а молодняк привчився споживати зелений корм. Відповідно до цих вимог парування необхідно проводити в період з 20 вересня по 10 жовтня, тобто відразу після повернення отари з полонини.
На полонину відправляють переважно молочних маток, а також ярок і валухів. Барани можуть бути лише в окремій отарі. Сумісне утримання баранів з самками призведе до неконтрольованого парування і дуже ранніх ягнінь наступного року.
Розмір отари, яку відганяють на полонину, може бути різним, але оптимальним вважається не менш ніж 100 і не більш ніж 300 голів.
Отару формують здебільшого з малих груп окремих власників. Перед вигоном на полонину проводять ветеринарне обстеження поголів'я. Особливу увагу приділяють стану молочної залози, оскільки технологія переробки молока на полонинах передбачає його змішування від всіх тварин.
Із виснаженням травостою на альпійських пасовищах частоту доїння зменшують, а в другій половині серпня його припиняють, щоб організм вівцематок відновив свій стан до парування.
Якщо природно-кліматичні умови дозволяють затриматися на полонинах довше, то після 15 вересня можливий допуск в отару маток і ярок баранів-плідників, але у випадку збірної отари від різних власників цього робити не слід, оскільки можуть бути порушені принципи і плани селекційно-племінної роботи. Після повернення овець з полонин вони, як правило, можуть ще місяць випасатися на звільнених сінокосах і пасовищах, на яких випасалася велика рогата худоба.
Переведення овець на стійлове утримання проводиться залежно від природно-кліматичних умов. Як правило це відбувається за стабільного зниження температури повітря нижче за 0 °С або появи стійкого сніжного покриву.
Стійлово-пасовищна система утримання овець і кіз
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пасовищна система утримання овець і кіз“ на сторінці 2. Приємного читання.
