Утримання племінного і ремонтного молодняку свиней.

Системи утримання тварин

На всю довжину база відгороджують загін шириною 2,5 – 2,75 м, який поділяється на окремі секції і служить вигулом для окремих груп свиней. Відкритою частиною баз повинен бути повернений у бік, протилежний від панівних вітрів. Внутрішня частина база ділиться на окремі станки та секції. Розміри секцій бувають різними залежно від того, які виробничі групи свиней будуть в них розмішуватися.

Табір розміщують на сухих підвищених місцях на відстані 300 – 500 м від території свиноферми та проїжджих доріг. Це дозволяє готувати в кормоцеху ферми необхідні корми і роздавати тваринам механізовано в таборі, а також раціонально використовувати системи енерго- і водопостачання та гноєсховище. Якщо є природні водойми, то табір розташовують ближче до них. Не можна розміщувати табір на низьких, сирих місцях, у балках і лощинах.

Табір повинен бути обгороджений і відділений від житлового масиву санітарно-захисною зоною не менше 500 м. Навколо нього висаджують дерева і кущі (рис. 2.57).

Утримання свиней в літньому таборі

Рис. 2.57. Утримання свиней в літньому таборі

Із дерев особливої уваги заслуговують грецький горіх і тополя. Листя грецького горіха виділяє фітонциди, які пригнічують розвиток мух, грибкових спор та мікроорганізмів. Тополя добре переносить наявність у повітрі диму, пилу і шкідливих газів. На листі одного

дерева за рахунок клейкої речовини і ворсинок затримується 20 – 80 кг пилу і сажі. Через пожежну небезпеку хвойних дерев у зоні табору не висаджують. Із кущів у таборах рекомендують висаджувати бузок, акацію жовту, жимолость, декоративну і садову смородину.

На території табору, крім виробничих приміщень (навісів), розміщують: приміщення для персоналу з місцем для переодягання, туалет, пересувну естакаду або спеціальний візок-трап, дезбар'єр, відкритий протипожежний резервуар, збірник для господарсько-фекальних стічних вод.

У літні табори переводять молодняк при середньодобовій температурі атмосферного повітря +8-(+10) °С і вище. При тимчасових похолоданнях використовують у нічні часи підстилку із соломи хлібних злаків. Тварин розміщують у клітки групами (окремо за статтю) до 25 голів. Площа на 1 тварину під навісом 0,8, а на вигульному майданчику – 2,2 м2, фронт годівлі – ЗО см.

Навіс табору являє собою спрощену будівлю з прилеглим з одного чи з обох боків відкритим майданчиком і кормовим проїздом (рис. 2.58).

Корми для молодняку готують у кормоцеху ферми, а до табору їх підвозять і роздають тваринам мобільними кормороздавачами. Водо- і електропостачання забезпечують за рахунок загальнофермських мереж. Для напування застосовують автонапувалки або спеціальні корита Гній з вигульного майданчика видаляють бульдозером у бетоновану поперечну траншею.

Схема навісу на 300 голів для молодняку

Рис. 2.58. Схема навісу на 300 голів для молодняку

Годівлю і напування свиней проводять у відкритій частині база або ж на спеціальних майданчиках з твердим покриттям, які обладнують на відстані 30 – 50 м від база. Для забезпечення свиней зеленими кормами протягом всього літнього періоду підбирається відповідний набір кормових культур, які висівають у різні терміни з таким розрахунком, щоб завжди можна було використовувати на корм досить соковиту зелену масу. При організації зеленого конвеєра передусім необхідно визначити набір культур для даного господарства, а також площі посіву кожної з них на зелений корм. Як показує практика багатьох господарств, для регулярного і повного забезпечення тварин зеленими і соковитими кормами їх треба вирощувати на такій площі, щоб на кожну матку з приплодом доводилося 0,4 – 0,6 га посівів. Високими кормовими якостями характеризуються багаторічні бобові трави: люцерна, конюшина, еспарцет.

Ці культури в балансі зелених кормів для свиней повинні займати провідне місце. На корм свиням доцільно вирощувати і однорічні бобові рослини як монокультуру, так і в суміші із злаковими. Свині дуже охоче поїдають зелену масу, що складається з суміші вики з вівсом або ячменем, кукурудзи з горохом або соєю, а також зелену масу гороху, сої, люпину та інших рослин.

Найбільш ранній укіс зеленої маси дає озиме жито. Але період його використання на корм свиням дуже нетривалий (8-10 днів). Через високу інтенсивність росту цієї культури її травостій швидко грубіє і стає непридатним до згодовування тваринам. До кінця використання жита з'являється травостій озимої пшениці, яку згодовують свиням також протягом 8-10 днів. Таким чином, в перші 16-20 днів весняно-літнього утримання зелені корми для свиней отримують від посівів озимих культур – жита і пшениці. У наступний період на зелений корм використовують багаторічні трави та інші культури зеленого конвеєра, висіяні в різні терміни. Для забезпечення поголів'я свиней соковитими кормами в літньо-осінній період, крім зелених кормів, вирощують кормові гарбузи, цукрові та кормові буряки, моркву та інші коренеплоди.

Зелені корми згодовують свиням у фазі до цвітіння або ж під час цвітіння травостою, тобто в період, коли рослини мають найбільшу поживну цінність і достатню соковитість. Перед згодовуванням зелену масу ретельно подрібнюють, змішують з концентрованими кормами, додаючи невелику кількість води і в такому вигляді роздають тваринам

Для випасання молодняку свиней виділяють ділянку на відстані 1,5 – 2 км від ферми, яку розбивають на загони і використовують їх у певній послідовності. Огорожа на пасовищах повинна бути легкою, переносною і дешевою.

В окремих господарствах застосовують електроогорожу (рис. 2.59). Пасуть молодняк ранком і увечері. Оптимальний період доби для цього: з 5.30 до 7.30 години ранку і з 16.30 до 19.00 годин. Під час спеки тварини повинні знаходитися під навісом.

Для випасання свиней найбільш придатні посіви багаторічних бобових трав, зокрема люцерни та конюшини. Люцерна дуже стійка проти витоптування і після випасання травостою швидко відростає. Травостій люцерни швидко грубіє, в результаті цього ефективність її використання різко знижується. Тому випасання свиней на посівах люцерни починають, коли висота травостою досягає 10-15 см.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Утримання племінного і ремонтного молодняку свиней.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Системи утримання великої рогатої худоби

  • Цілорічна стійлова система

  • Стійлово-вигульна система без використання пасовищ система

  • Стійлово-вигульна система з використанням пасовищ система

  • Стійлово-табірна система без використання пасовищ.

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання худоби м'ясних порід

  • Гігієнічні вимоги до систем утримання корів за інтенсивної технології виробництва молока

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання великої рогатої худоби у приватному секторі

  • Утримання корів у зимовий період

  • Утримання корів у літній період

  • Утримання молодняку

  • Системи утримання свиней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до свинарників

  • Обладнання свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень

  • Вентиляція свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату

  • Утримання кнурів-плідників

  • Утримання свиноматок

  • Утримання поросних маток

  • Утримання підсисних маток з поросятами

  • Утримання поросят-сисунів

  • Утримання племінного і ремонтного молодняку свиней.
  • Утримання свиней на відгодівлі

  • Особливості інтенсивної технології виробництва свинини

  • Розміщення свиней у свинарниках

  • Системи утримання коней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до стаєнь

  • Характери сти ка огороджуючих конструкцій та облаштування стайні

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до підстилки і підстилкових матеріалів

  • Мікроклімат стайні та його оптимізація

  • Стаєнно-пасовищна системи утримання коней

  • Вимоги до утримання племінних жеребців

  • Системи утримання овець і кіз

  • Пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлово-пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлова система утримання овець і кіз

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень для утримання овець

  • Системи утримання хутрових звірів і кролів

  • Системи утримання звірів і кролів.

  • Зовнішньокліткова система утримання кролів

  • Напіввільна система утримання кролів

  • Шедова система утримання кролів

  • Системи утримання хутрових звірів

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до будівель і споруд, складських приміщень та їх окремих елементів

  • Потреба в кормах і підстилці

  • Системи утримання сільськогосподарської птиці

  • Системи та способи утримання птиці різних видів

  • Утримання птиці на підлозі

  • Утримання птиці у клітках

  • Вигульна система утримання птиці

  • Утримання птиці у вольєрах

  • Утримання курей в селянських господарствах

  • Утримання ремонтного молодняку

  • Утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до приміщень для утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до утримання курчат-бройлерів на великих промислових підприємствах

  • Утримання курчат-бройлерів у приватному секторі

  • Утримання індиків

  • Утримання гусей

  • Утримання качок

  • Утримання качок у приватному секторі

  • Утримання цесарок

  • Утримання перепелів

  • Вирощування молодняку перепелів

  • Утримання страусів

  • Характеристика систем утримання страусів

  • Облаштування території страусиної ферми

  • Правила поводження з біологічними відходами та їх утилізація

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання та знезараження гною

  • Нормативи виходу екскрементів за добу від тварин на скотарських підприємствах

  • Добові виділення екскрементів від однієї тварини на свинарських підприємствах при багатокомпонентній годівлі вологими мішанками