Розділ «2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ»

Підживлення рицини ефективне тільки до цвітіння, тому проводять його одночасно з першим розпушуванням міжрядь. Для цього краще використовувати амофос по 30-40 кг/га в перерахунку на оксид фосфору (Р2О5).

Обробіток грунту. Зяблеву оранку під зрошувану рицину треба проводити на глибину 27-30 см. Приріст урожаю порівняно з урожаєм за звичайної оранки (на 20-22 см) становить 1,7 ц/га.

Дуже ефективне на чорноземах південних солонцюватих щілювання зябу. Приріст урожаю після цього агрозаходу досягав 3 ц/га (16%) від звичайної оранки і 4 ц/га (19,4%) – від глибокої. Щілини нарізають упоперек напрямку оранки через 70 – 140 см на глибину 55-60 см.

Навесні за нормального доспівання ущільненого ґрунту і значної забур'яненості падалицею озимих культур проводять першу культивацію чизель-культиватором на глибину 14-16 см з одночасним коткуванням кільчасто-шпоровим котком безпосередньо перед сівбою рицини на глибину загортання насіння.

При повільному доспіванні перезволоженого ґрунту на чистих від бур'янів та вирівняних з осені полях можна обмежитись ранньо-весняним боронуванням та однією передпосівною культивацією.

Важливе значення для формування доброго врожаю має густота посіву. Для малогіллястих сортів оптимальна густота становить 40-50 тис./га рослин, а для дуже гіллястих – 20-30 тис./га.

Великі врожаї насіння можливі тільки при дотриманні оптимального режиму зрощення та високого рівня агротехніки.

Поливи рицини приурочують до трьох основних періодів вегетації: перший – утворення центральних китиць; другий – цвітіння центральних і бічних китиць; третій – наливання і достигання насіння бічних китиць. У перший період поливають один раз; у другий 2-3 і в третій 1-2 рази. Припиняють поливи наприкінці серпня.

У роки з посушливою весною дощування починають рано у фазі 4-5 листків. Поливні норми до цвітіння становлять 350-400 м3/га, у період цвітіння 400-500 і під час достигання насіння 300-400 м3/га. Усього за вегетацію рицину поливають, залежно від кількості опадів, 3-5 разів.

Найбільша продуктивність посівів забезпечується при дотриманні поливами передполивної вологості активного шару фунту (0-70 см) до цвітіння не менше 70%, під час цвітіння ценфальних і бічних китиць першого порядку – не менше 80% і в період наливання зерна – достигання насіння – 65-70% НВ. Залежно від забезпеченості вологою рослин загальна втрата води на посівах рицини коливається від 3600 до 4600 м3/га.

Поливають посіви рицини дощувальними агрегатами "Кубань", "Днепр", "Фрегат" ДЦА-100М.

Десикація. Достигання і збирання врожаю рицини прискорюється висушуванням рослин на пні (десикацією) за допомогою хімічних речовин. Цей афозахід дає змогу повністю механізувати процес збирання, підвищити продуктивність комбайнів у 1,5-2 рази, отримати додатково 1,5-2 ц/га насіння за рахунок скорочення втрат і значно зменшити зафати праці та коштів на післязбиральну дообробку насіння.

На неполивних посівах віддають перевагу таким десикантам, як хлорат магнію (15-20 кг/га), гербіцид групи 2,4-Д та ін. Найбільша і швидка дія десикантів виявляється при температурі повітря під час обробки посівів 16-18°С. Обприскують рослини у фазі повного достигання насіння центральних китиць. Через 5-7 днів після десикації починають збирати врожай.

Збирання – трудомісткий і складний етап у виробництві рицини. У сортів, коробочки яких при достиганні розфіскуються, китиці зрізають вручну при побурінні третини їх, звозять ворох на тік, розстеляють шаром в одну китицю. На току насіння під дією сонця висипається, його очищають і затарюють для зберігання. Сорти рицини з коробочками, які не розфіскуюгься, збирають однофазним способом рицинозбиральним комбайном ККС-6, при цьому отримують близько 80% чистого насіння і до 20% коробочок.

Найсприятливіші умови збирання, коли вологість оболонки насіння не перевищує 12%.

Насіння в основному бункері комбайна ККС-6 при збиранні в оптимальні строки має чистоту 90-96%, вологість 10-12%, третинок – до 8, пошкодженого й шеретованого насіння – до 5 і сміття 5-6%. Насіння товарних посівів без додаткової доробки здають на заготівельні пункти. Зібраний насінний матеріал потребує доведення до посівних кондицій.

Зелені коробочки з другого бункера комбайна містять 15-25% домішок сміття і мають високу вологість (до 30-40%). Такий ворох до сушіння та обмолоту треба очистити від грубих домішок. Для цього використовують очисник вороху ОВП-20А, а також повітряно- сонячний (на току) і штучний способи сушіння насіння й коробочок. За повітряно-сонячного сушіння ворох розміщують на площадках (краще заасфальтованих, відкритих для дії вітру і сонця) шаром 10-15 см і не менше двох разів на день перелопачують вручну або ворушилкою ВН- 6. Сушіння ефективне при відносній вологості повітря не вище 60%. Тривалість його залежно від початкової вологості й погоди становить 3-10 днів. Для штучного сушіння застосовують теплогенератори ТГ- 150, ВПТ-300, ВПТ-400, ТАУ-0,75. Температура теплоносія під час сушіння насінної рицини має бути близько 35-40, товарної 65-75°С. Через кожні 1,5-2 год ворох продувають протягом 15-20 хв атмосферним повітрям. Тривалість сушіння за активного вентилювання підігрітим повітрям залежно від початкової вологості товарної рицини 5-20, насінної 10-30 год.

Сортують насінну рицину на очисних машинах ОС-4,5А, ОВА- 1,0, СВУ-5, "Петкус-Гігант" та ін. Сорти рицини за розмірами насіння умовно поділяють на три групи: дрібно-, середньо- і крупнонасінні.

Технологія післязбиральної доробки насінної рицини трудомістка й не завжди забезпечує одержання кондиційного насіння. Його посівні якості погіршуються внаслідок самозігрівання вороху та пошкодження насіння під час багаторазового проходження через сортувалку.

Розроблено сушильно-очисну лінію для обробки насіння рицини, яка поєднує в один процес його очищення, сушіння й сортування. До її складу входять машини ЗАВ-10.30.000, СВУ-5 А, ПСС-2,5, сушарка та норії конструкції ВНДІОК. Вона забезпечує доведення насіння до посівного стандарту.