Розділ «2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ»

Рослинництво

У боротьбі з бур'янами використовують також гербіциди – треф- лан і нітран. Ці препарати знищують як односім'ядольні (просо куряче, мишій зелений), так і двосім'ядольні бур'яни (щириця біла й загнута, лобода біла, курай, березка польова та ін.). Оптимальна норма трефлану й нітрану на легких ґрунтах 6, а на середніх і важких – 8 кг/га за препаратом. Якщо гумусу в ґрунті більше 5%, зазначені норми можна збільшити на 1 кг/га.

Вносять гербіциди під передпосівну культивацію або через 5-7 днів після сівби рицини з одночасним загортанням препарату у грунт важкою бороною у два сліди. Коли затримується загортання трефлану або нітрану в ґрунт навіть на 10-15 хв, ефективність їх різко зменшується, бо вони швидко випаровуються і розкладаються на сонячному світлі.

Сівба. Для сівби використовують кондиційне (pH 1-3) насіння районованих і перспективних сортів або гібридів першого покоління (Fi), схожість якого не менше 80%, чистота 98%. Перед висіванням насіння піддають сонячно-повітряному обігріванню і протруюють бенлатом (2 кг/т) чи іншими протруювачами, застосовуючи спеціальні потруювальні машини АПС-4, ПСШ-3, ПСШ-5.

Оптимальним є строк сівби рицини, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогрівається до 8-10°С і спостерігається подальше потепління.

Норма висіву насіння рицини залежить від рекомендованої густоти рослин на 1 га посіву. Оптимальною густотою рослин на час збирання урожаю вважається: для середньогалузистих сортів – 50-60, сильно галузистих – 30-40 тис./га.

З урахуванням польової схожості насіння та можливого пошкодження рослин у період вегетації норму висіву схожого насіння збіль-шують проти оптимальної густоти посіву на 15-20%.

Сіють рицину сівалками СУПН-8, СУПН-12 або СПЧ-6М в агрегаті з тракторами МТЗ-80, ЮМЗ-6, Т-70С при ширині міжрядь 70 см, а також спареними сівалками в агрегаті з тракторами Т-150, ДТ-75М. Глибина загортання насіння на ґрунтах важкого механічного складу у вологу весну 6-8 см, на легких ґрунтах у суху погоду – на 10-12 см.

Тривалість оптимального строку сівби рицини для одного поля – один-два дні, для господарства 5-6 днів. Розрив між передпосівною культивацією і сівбою – не більше одного дня.

Швидкість руху агрегату під час сівби сівалкою СУПН-8 становить 6-8, сівалкою СПЧ-6М – 5-6 км/год.

Догляд за посівами. Після сівби рицини, незважаючи на з'явлення сходів, починають догляд за посівами, захист їх від забур'янення із застосуванням до- і післясходових боронувань. Оптимальним строком проведення досходових боронувань вважається початок проростання бур'янів (фаза ниточки). Боронують поле упоперек посіву при швидкості руху агрегату 5-6 км/год зубовими боронами у період, коли насіння рицини проросло, але паростки знаходяться на 5-6 см нижче поверхні Грунту. Оптимальна глибина боронування 4-5 см.

При утворенні щільної ґрунтової кірки після великих дощів на важких грунтах доцільно провести поверхневе розпушування голчастими дисками КЛТ-28, встановленими на просапний культиватор.

Іноді застосовують досходову суцільну (сліпу) культивацію з використанням парових культиваторів. Проведення її допускається тоді, коли насіння рицини утворило корінець не довше 1,5 см.

У післясходовий період при потребі сходи боронують і проводять міжрядні культивації. Боронувати сходи рицини слід у фазі 2-3 справжніх листків у денні години (коли зменшується тургор і рослини стають менш ламкими) легкими або середніми боронами впоперек рядків із швидкістю руху агрегату не більше 4 км/год.

При дворазовому боронуванні посівів (до сходів та після сходів) за сприятливих умов гине до 90% сходів однорічних бур'янів.

Для першої культивації міжрядь (у фазі 2-3 листків) культиватор обладнують просапними борінками КЛТ-38, які встановлюють по рядках посіву.

Кількість культивацій міжрядь залежить від забур'яненості посіву. На чистих полях обмежуються однією культивацією на глибину 8- 10 см, на забур'янених повторюють культивації. Незалежно від засміченості посіву міжряд дя обов'язково обробляють на середніх та важких за механічним складом ірунтах.

Зрошення. Рицина добре реагує на зрошення і за умов правильного режиму подивів продуктивність її підвищується в 2-3 рази і більше, при цьому значно зростає вміст жиру в насінні.

В умовах зрошення найпридатніші сорти ті, які рано починають галузитись.

Кращим місцем рицини в польових зрошуваних сівозмінах є ланки: кукурудза молочно-воскової стиглості – озима пшениця – рицина; люцерна – озима пшениця – рицина; горох – озима пшениця – рицина.

Удобрення. На зрошуваних землях рицина добре реагує на мінеральні добрива. Найбільший коефіцієнт їх використання забезпечує внесення під рицину повного або азотного і фосфорного добрив у співвідношенні Ν:Ρ2O5:Κ2O як 1:1,5:1. Азотні й фосфорні добрива на зрошуваних землях вносять у нормі N60-80P90-120. Калійні добрива малоефективні, тому що рицина добре використовує природні запаси калію з грунту. Під час сівби в рядки вносять по 0,5 ц/га гранульованих азотних і фосфорних добрив.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рослинництво» автора Базалій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЧАСТИНА ПЕРША. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ

  • 1.2. ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3. АГРОТЕХНІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3.3. Сівозміна як агротехнічний фактор рослинництва

  • 1.3.4. Регулювання умов вегетації рослин механічним обробітком ґрунту

  • 1.3.5. Просторове і кількісне розміщення рослин

  • 1.3.6. Обробіток ґрунту в системі догляду за посівами. Реакція рослин на обробіток

  • 1.3.7. Збиральні роботи

  • 1.3.8. Якість виконання польових робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур

  • 1.3.9. Змішані та проміжні посіви

  • 1.4. АГРОХІМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКІ, БІОЕНЕРГЕТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5.2. Біоенергетичні основи рослинництва

  • 1.5.3. Економічні основи рослинництва

  • 1.6. ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 1.6.3. Використання інформаційних технологій для програмування врожаю

  • 1.7. ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА

  • 1.7.2. Підготовка до зберігання і зберігання насіння

  • ЧАСТИНА ДРУГА. БІОЛОГІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 2.1. ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

  • 2.1.2. Озимі хліба

  • 2.1.3. Ярі зернові і круп 'яні культури

  • 2.1.4. Кукурудза, сорго і круп'яні культури

  • 2.1.5. Зернові бобові культури

  • 2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ
  • 2.2.4. Ефіроолійні культури

  • 2.2.5. Прядивні культури

  • 3.4. БУЛЬБОПЛОДИ ТА БАШТАННІ КУЛЬТУРИ

  • 3.4.2. Баштанні культури

  • 4.5. ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ

  • ПІСЛЯМОВА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи