Розділ «2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ»

Рослинництво

При регулюванні сівалки на норму висіву треба враховувати, що польова схожість насіння буває меншою за лабораторну на 20- 25%, а під час боронування по сходах гине до 10% рослин. Тому страхова надбавка до норми висіву (табл. 2.2.1) має становити 30-35%.

Таблиця 2.2.1

Рекомендована густота посівів соняшнику по зонах України

ЗонаОбластіКількість рослин, тис./га
Степ південний: південна частинаАР Крим, Херсонська, Миколаївська, Одеська (південні райони). Запорізька (південні райони)30-35
центральна частинаЗапорізька (північні райони)40-41
Зрошувані земліОбласті південного Степу50-60
Степ північний: західна частинаКіровоградська, Одеська (північні райони)45-50
центральна частинаДніпропетровська: південні райони північні райони40-45 45-50
східна частинаДонецька, Луганська40-45
ЛісостепУся зона50-55

Висівають насіння соняшнику пунктирним способом з міжряддями 70 см пневматичними сівалками.

Догляд за посівами. Слідом за посівом ґрунт необхідно прикоткувати. Важливим прийомом догляду за посівами соняшнику є боронування до і після появи сходів. Досходове боронування проводять середніми баронами через 5-6 днів після сівби, коли проростки соняшнику знаходяться на глибині, при якій зуби борони їх не

При похолоданні після сівби з'явлення сходів соняшнику затримується. В такі роки для повнішого знищення бур'янів і запобігання утворенню ґрунтової кірки проводять дворазове боронування: перше – через 5-6 днів після сівби, друге – за 3-4 дні до появи сходів. Друге досходове боронування (ЗОР-07) можна здійснювати, тільки коли проростки соняшнику не пошкоджуються зубами борони. Щоб запобігти їх пошкодженню, заглиблення зубів борони має бути меншим за середню глибину залягання проростків на 0,5-0,9 см.

Післясходове боронування соняшнику проводять у фазі 2-3 пар справжніх листків. Якщо боронують посіви у фазі сім'ядоль, то пошкоджується і загортається землею близько 17,5, а у фазі утворення 2-3 пар листків – 11% рослин. Боронувати поле після появи сходів треба в день, коли зменшується відносна вологість повітря і молоді рослини стають не такими ламкими. Боронувати посіви соняшнику доцільно широкозахватними агрегатами при спілому грунті, щоб не допустити зайвого його ущільнення та руйнування структури. Швидкість руху агрегату під час досходового боронування 6-7 км/год, післясходового – не більше 4 км/год. У багаторічних виробничих дослідах ВНДІК установлено високу ефективність при догляді за соняшником боронування разом з коткуванням, розпушуванням міжрядь і використанням прополювальних борінок. У Степу доцільно розпушувати ґрунт у міжряддях на глибину 6-8 см культиваторами КРН-4,2, КРН-5,6, КРН-8,4. Глибоке розпушування (12-14 см) призводить до деякого зменшення врожаю. Тому на відносно чистих посівах доцільно проводити неглибокі обробітки, а на засмічених – починати культивацію міжрядь на більшій глибині, поступово зменшуючи її. На полях, де бур'яни знищували восени за системою поліпшеного зябу, достатньо одного-двох розпушувань міжрядь.

Десикація. У посівах соняшнику рослини достигають нерівномірно. Через 20-25 днів після цвітіння вміст олії в насінні досягає максимуму, але накопичення масла триває у міру збільшення маси насіння, яке закінчується на 35-40-й день після цвітіння (фаза фізіологічної стиглості). Далі відбувається фізичне випаровування води із сім'янки і настає фаза повної (господарської) стиглості. Для прискорення збирання і одержання сухого насіння посіви обробляють десикантами при середній вологості насіння на пні не більше 30%. Обприскування рослин десикантами при більш високій вологості насіння погіршує його якості – зменшується маса ядра і врожаю в цілому внаслідок гальмування фізіологічних процесів.

Десикацію проводять через 35-40 днів після повного цвітіння хлоратом магнію (20 кг/га) або реглоном (2 л/га). У вологу осінь, а також у роки епіфітотійного розвитку кошикових форм гнилі збільшують норми хлорату магнію до 25-30 кг/га, або реглону – до 2,5-3 л/га. Через 10 днів після десикації на насінні вже немає залишків хлорату магнію і воно придатне для переробки. Десиканти діють швидше при середньодобовій температурі понад 13-14°С. Обробляти посіви ними треба в нежаркий час доби до 9-10 і після 15-16 год. З екологічної точки зору захід небажаний.

Збирання врожаю. Урожайність соняшнику залежить від строку збирання, який визначають за ступенем стиглості та вологістю насіння. Залежно від погодних умов урожай починають збирати через 7-10 днів після обробки посівів хлоратом магнію і через 5-6 днів – реглоном. За цей час на оброблених полях вологість насіння знижується до 12-15%. Збирають соняшник у фазі господарської стиглості, коли рослин з жовтими і жовто-бурими кошиками в посівах 12-16%, а з бурими й сухими – 85-88%. У Степу починають збирати соняшник при середній вологості насіння 12-14%, у Лісостепу -16-18%.

Гібриди достигають дружно, особливо після обробки рослин десикантами. Тому збирання їх починають при вологості насіння 17-19%, а у вологу осінь – 20-22%.

За 2-3 дні до початку збиральних робіт поле обкошують і розбивають на загінки, прокладають транспортні й розвантажувальні магістралі.

Для збирання використовують зернозбиральні комбайни СК-5 "Нива" із спеціальними пристроями ПСП-1,5М чи 34-103А та універсальними ГГУН-5 для подрібнення і розкидання стебел по полю. Комбайни ДОН-1200 і ДОН-1500 обладнують пристроями ПСП-8 і ПСП- 10. Щоб насіння менше обрушувалось і подрібнювалось, частоту обертання барабана на комбайнах СН-5 "Нива" встановлюють на рівні близько 300 об./хв.

Після первинного очищення на агрегаті ЗАВ-20 чи інших комплексах треба додатково обробити на машинах вторинного й остаточного очищення – СВУ-5, СМ-4, а також на пневмосортувальних столах ПСС-2,5, БПСУ-3.

Сухе й очищене насіння калібрують, що забезпечує висівання заданої кількості насінин у рядки і позбавляє від необхідності проривати рослини. Для тривалого зберігання посівного насіння соняшнику його вологість має бути не більшою 7-8%.

Зрошення. В посушливих умовах України жоден захід не впливає так на підвищення врожайності соняшнику, як зрошення. В Україні основні площі зрошуваних посівів соняшнику розміщені в АР Крим, Одеській, Харківській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях.

Для формування врожаю 26-30 ц/га соняшник використовує 4500-5000 м3/га води, в тому числі в період сходи – формування кошика 20-30%, формування кошика – цвітіння 40-50 і цвітіння – достигання 30-40%. У роки із середньою забезпеченістю вологою достатньо провести 2-3, а в посушливі 3-4, іноді 5 вегетаційних поливів. На кожний полив дощуванням витрати води становлять відповідно 500-600 і 500 м3/га, по борознах – 600-700 м3/га. Час проведення вегетаційних поливів визначають за вмістом вологи в ґрунті з тим, щоб підтримувати вологість на постійному рівні – 60-70% НВ до цвітіння і 75-80% від цвітіння до початку достигання. Ефективніше поливати посіви по попередньо нарізаних у міжряддях щілинах. Для їх нарізання використовують культиватор КРН-4,2, обладнаний долотоподібними робочими органами.

Поливають дощувальними агрегатами ДДА-100М, Д ДА-100МА і широкозахватними "Фрегат", "Днепр" (ДФ-120).

При поливі дощуванням треба враховувати, що краплі води, які залишаються на листках, під прямими сонячними променями діють подібно до лінзи, тому в цих місцях листки обпалюються і тканина їх гине, зменшується площа асиміляції. Тому не варто поливати соняшник дощуванням у сонячні дні.

При вирощуванні соняшнику на зрошуваних землях збільшують норми добрив. Кращі результати дає норма N60P120K60 а на темно- каштанових ґрунтах півдня – N60P120.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рослинництво» автора Базалій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЧАСТИНА ПЕРША. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ

  • 1.2. ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3. АГРОТЕХНІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3.3. Сівозміна як агротехнічний фактор рослинництва

  • 1.3.4. Регулювання умов вегетації рослин механічним обробітком ґрунту

  • 1.3.5. Просторове і кількісне розміщення рослин

  • 1.3.6. Обробіток ґрунту в системі догляду за посівами. Реакція рослин на обробіток

  • 1.3.7. Збиральні роботи

  • 1.3.8. Якість виконання польових робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур

  • 1.3.9. Змішані та проміжні посіви

  • 1.4. АГРОХІМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКІ, БІОЕНЕРГЕТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5.2. Біоенергетичні основи рослинництва

  • 1.5.3. Економічні основи рослинництва

  • 1.6. ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 1.6.3. Використання інформаційних технологій для програмування врожаю

  • 1.7. ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА

  • 1.7.2. Підготовка до зберігання і зберігання насіння

  • ЧАСТИНА ДРУГА. БІОЛОГІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 2.1. ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

  • 2.1.2. Озимі хліба

  • 2.1.3. Ярі зернові і круп 'яні культури

  • 2.1.4. Кукурудза, сорго і круп'яні культури

  • 2.1.5. Зернові бобові культури

  • 2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ
  • 2.2.4. Ефіроолійні культури

  • 2.2.5. Прядивні культури

  • 3.4. БУЛЬБОПЛОДИ ТА БАШТАННІ КУЛЬТУРИ

  • 3.4.2. Баштанні культури

  • 4.5. ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ

  • ПІСЛЯМОВА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи