Розділ «2.1.4. Кукурудза, сорго і круп'яні культури»

Кращими попередниками кукурудзи в Лісостепу і на Поліссі є озима пшениця, зернобобові культури, картопля, а в районах достатнього зволоження – цукрові буряки. У степових та лісостепових районах кукурудзу на силос вирощують також післяукісно і післяжнивно.

Кукурудза у сівозміні є добрим попередником для ярих зернових культур, а при своєчасному збиранні – для озимих.

Обробіток ґрунту. Кукурудза, розвиваючи велику кореневу систему, 70% якої розміщується в орному шарі, дуже реагує на глибину оранки. У зв'язку з цим основний обробіток грунту включає глибоку зяблеву оранку з попереднім лущенням або без нього, якщо кукурудзу розміщують після картоплі чи цукрових буряків.

На чистих полях обмежуються одним лущенням на 6-8 см, на забур'янених кореневищними бур'янами проводять дворазове лущення важкими дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7 або лущильниками ЛДГ- 10, ЛДГ-15 на глибину 10-12 см. На полях, забур'янених багаторічними коренепаростковими бур'янами, перший раз лущать поле дисковими лущильниками на 6-8 см, а другий – лемішними ППЛ-10-25 при з'явленні розеток бур'янів на глибину 12-14 см. Якщо проростання бур'янів продовжується, їх знищують плоскорізним обробітком. На чорноземах звичайних і південних оранку проводять плугами з передплужниками ПЛН-5-35, ПЛН-6-35 на глибину 27-30 см; на чорноземах змитих малогумусних, каштанових грунтах 25-27 см; на дерново-підзолистих грунтах Полісся на 20-22 см з поглибленням орного шару до 35-40 см (краще двоярусними плугами ПНЯ-4-40 із знятими полицями на нижніх корпусах).

Для повного знищення осоту перед лемішним лущенням площу, засмічену бур'янами у фазі розеток, обприскують гербіцидом – амінної солі 2,4Д. Проти багаторічних злакових вегетуючих бур'янів вносять раундап.

Зяблеву оранку проводять плугами з передплужниками (ПЛН-4- 35, ПЛН-6-35, ПГК-9-35, ПЯ-3-35) на глибину 27-30 см, а на змитих дерново-підзолистих грунтах – на глибину орного шару. При розміщенні кукурудзи після кукурудзи краще проводити зяблевий обробіток ґрунту двоярусними плугами, які при глибині оранки 27-32 см повністю заорюють післяжнивні рештки навіть без їх подрібнення дисковими лущильниками.

У районах поширення вітрової ерозії застосовують плоскорізний обробіток грунту, який включає розпушування ґрунту після збирання зернових культур голчастими боронами (БИГ-3) на 5-6 см, дворазове розпушування плоскорізами (КПЕ-3,8, КПП-2,2): перше на глибину ΙΟΙ 2 см, друге – в агрегаті з боронами БИГ-3 і кільчасто-шпоровими котками на 12-14 см та зяблевий обробіток плоскорізами (ПГ-3,5, КПГ- 250, КПГ-2,2) на 27-30 см.

На схилах різної крутизни проводять щілювання грунту щілері- зами ЩН-2-140, ЩП-3-70 на глибину 45-50 см, при відстані між щілинами 1,4-4,0 м. Щілювання поліпшує вологопроникність грунту й зменшує руйнівний стік води.

На схилах складної конфігурації застосовують контурний обробіток грунту, рекомендований Інститутом землеробства НААН України.

Рано навесні, як тільки настає фізична стиглість Грунту, вирівнюють поверхню ріллі вирівнювачами-планувальниками ВПН-5,6, ВП- 8 або волокушами ВВ-2,5, зубовими боронами БЗТС-1,0, спрямовуючи агрегати під кутом 45° до напрямку оранки. На важких грунтах використовують комбіновані грунтообробні машини РВК-3, РВК-3,6 або ВГ-5,6.

Під час весняної підготовки грунту застосовують основні (базові) гербіциди проти однорічних злакових і двосім'ядольних бур'янів, які заробляють у ґрунт дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7 або комбінованими агрегатами РВК-3, РВК-3,6, КПШ-8,4, КАПІ 1-8,8 на глибину 10- 12 см. Передпосівну культивацію проводять на глибину 5-7 см культиваторами УСМК-5,4, КПС-4, що обладнані вирівнювальними дошками та роторними котками.

Замість грунтових застосовують технологічні гербіциди, які вносять безпосередньо під передпосівну культивацію. Це, зокрема, дуал голд та ін. їх вносять у вигляді водних розчинів з витрачанням 200-300 л води на 1 га.

Удобрення. За інтенсивної технології вирощування під кукурудзу використовують органічні й мінеральні добрива. Гній або торфогнойові компости вносять зазвичай під зяблеву оранку. Норму гною розраховують за вмістом у ньому азоту (5 кг в 1 т).

Повні мінеральні добрива під заплановану врожайність вносять: у степових і лісостепових районах недостатнього і нестійкого зволоження під зяблевий обробіток або навесні локальним способом на глибину 10-12 см перед внесенням базового гербіциду. При розкиданні добрив їх заробляють у ґрунт одночасно із базовим гербіцидом.

На Поліссі й у західних районах Лісостепу на достатньо зволожених ґрунтах легкого механічного складу восени вносять фосфорно- калійні добрива, а навесні – азотні. У рядки дають фосфорні добрива (Р10-15), а на Поліссі – складні гранульовані (нітрофоски, нітроамофоски) також у нормі за фосфором 10-15 кг/га. Рідкі азотні добрива (аміачну воду) можна вносити разом з базовими гербіцидами.

Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшого не підживлюють. Проте в разі потреби вносять азотні добрива у фазі 5-6 листків, а на Поліссі – повне мінеральне добриво з розрахунку Ν30Ρ30Κ30.

Орієнтовні норми мінеральних добрив для одержання врожаю зерна 50-80 ц/га становлять: на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся – Ν40Ρ100Κ120, дерново-підзолистих ґрунтах Закарпаття – Ν120Ρ120Κ120, чорноземах глибоких правобережного Лісостепу – N90P80K80, чорноземах глибоких опідзолених, сірих лісових грунтах

правобережного Лісостепу – N90P90K90, чорноземах опідзолених, сірих лісових грунтах лівобережного Лісостепу – N70P70K70, чорноземах звичайних та південних Степу – N60P60K60 Під кукурудзу вносять також мікродобрива як безпосередньо у грунт – при зрошенні разом з поливною водою в поєднанні з гербіцидами (гербигація), так і при передпосівній обробці насіння або одночасно з позакореневим підживленням рослин. В останні роки практикують внесення у грунт так званих комплексонів (спеціальних кислот), за допомогою яких мікроелементи перетворюються на біологічно активні форми, та комплексонатів – сполук комплексонів з мікроелементами. Ці сполуки вносять у грунт у суміші з мінеральними добривами, застосовують для передпосівної обробки насіння, а також позакореневого підживлення рослин.

Серед мікродобрив під кукурудзу використовують: бормагнієві (30-35 кг/га), сульфат цинку (0,8-1,0 кг на 1т насіння), сульфат марганцю (0,7-0,9 кг/т), марганізований суперфосфат (2-3 ц/га) у грунт до сівби або під час сівби (0,5-1,5 ц/га) в рядки; молібденізований суперфосфат (2-3 ц/га) у грунт до сівби або (40-50 кг/га) під час Сівби в рядки, піритний недогарок (3-5 ц/га) під основний обробіток грунту (із внесенням у сівозміні не більше одного разу за 4-5 років).

Підготовка насіння до сівби, сівба. Насіння кукурудзи готують до сівби На спеціалізованих калібрувальних заводах, де його доводять до високих посівних кондицій: висушують до вологості 13-14%, калібрують (за товщиною, шириною та довжиною) на фракції, інкрустують, протруюють вітаваксом 200, максимом 025 та іншими препаратами. Відповідно до державного стандарту, насіння товарних гібридів (F1) має задовольняти таким нормам якості: мати типовість мінімум 98%, схожість не менше 92%, чистоту не менше 98%, насіння сортів (pH 1-3) не менше 87% та чистоту не менше 98%. Особливо високої якості має бути насіння при сівбі кукурудзи в допустимо ранні строки.