За 2-3 дні до сівби вносять у чеки грунтові гербіциди (машинами ОПШ-15, ПОУ, ОН-400 та ін.), які загортають дисковими або зубовими боронами на глибину 3-5 см.
Після першого затоплення чеків грунтові гербіциди можна вносити по вологому грунту за допомогою авіації.
Рис як високотеплолюбну рослину сіють у добре прогрітий грунт – при температурі посівного шару 12-14°С. Найпоширеніший спосіб сівби – звичайний рядковий сівалками С3-3,6, КФС-3,6, СРН-3,6 та ін. Застосовують також вузькорядний спосіб сівалками СЗУ-3,6 та розкидний – сівалками із загортанням насіння боронами.
Враховуючи недостатню польову схожість насіння, рис висівають підвищеними нормами висіву. Залежно від попередника та особливостей сорту норми висіву кондиційного насіння становлять: при сівбі ранньо- і середньостиглих сортів рису (Малиш, С пальчик) після багаторічних трав – 7 млн, седеньопізньостиглих (Краснодарський 424) – 8 млн схожих насінин на 1 га, при вирощуванні рису по обороту пласта і в меліоративному полі – 9 млн/га; на третій рік сівби рису – 10 млн/га.
Насіння рису загортають неглибоко – на 1,5-2,0 см. На легких добре розроблених ґрунтах допускається сівба на глибину 3-5 см.
Догляд. В Україні рис вирощують із застосуванням режиму зрошення за типом скороченого затоплення (табл. 2.1.4).
При появі сходів злакових бур'янів (плоскухи та ін.) посіви рису по сходах обробляють сумішшю гербіцидів і через 6-10 год. чеки затоплюють.
Таблиця 2.1.4
Строки та агротехнічні вимоги до затоплення рису (за О. С. Алексеевою, 1998)
Строк затоплення | Основні агротехнічні вимоги |
Розрив між сівбою та затопленням не більше 2 днів | Затоплення водою, прогрітою до 12-14°С до змочування фунту на горбах. Шар води 10-12 см. Тривалість 4-5 днів, після чого воду скидають |
Поява сходів (2-3 декади травня) | Сходи мають з'явитися 25-30 травня, фаза сходів починається з появи шилець і закінчується утворенням ΑΤΟ листка. Ґрунт підтримується у вологому отаво. Після обробки гербіцидами проти просоподібних бур'янів створюють постійним шар води з тим, щоб вона вкривала рослини на 1/3 їх висоти |
Кущення (2-3 декада червня) | Кущення починається з появи 5 липка і триває до утворення 8-9 листків. Тривалість фази 26-25 днів. Шар води 8-10 см. Посіви підживлюють мінеральними азотними добривами. Формування густоти зріджених посівів можливе до 5-10 липня |
Трубкування (2-3 декади липня) | Тривалість 20-25 днів, шар поли не менше 20 ом. Не допускаються перебої а постачанням води |
Викидання вологі та цвітіння (до 15 серпня) | Триває 5-8 днів Залежно від погодних умов. Шар водії не менше 20 см. Тривалість достигання зерна до 36 днів після викидання волотей і цвітіння. До початку воскової стиглості шар води не менше 18-20 см. У фазі воскової стиглості подачу воли в чеки припиняють |
На початку кущення посіви обприскують проти шкідників (рисового комарика, прибережної мухи та ін.) метафосом або фосфамідом у нормі 1,0-1,5 кг/га одного з препаратів. Проти болотних бур'янів посіви у фазі 8-10 листків та фазі кущення обробляються малими нормами гербіцидів – амінною сіллю 2,4Д, базаграном або 2М-4Х-0.5 у суміші з базаграном. Застосовують, зокрема, метод ультрамалооб'ємного обприскування посіву (УМО) висококонцентрованими гербіцидами, які не викликають опіків рослин, без застосування води. При з'явленні на рослинах ознак захворювання на пірикуляріоз рис обробляють фунгіцидами.
В період появи сходів – виходу у трубку залиті водою рисові поля розпушують в інтервалі 5-7 днів. Це поліпшує аерацію ґрунту, знищується біологічна плівка водоростей, гинуть бур'яни.
Збирання. При досягненні рослинами молочно-воскової стиглості повністю припиняють подачу води в чеки. Рис збирають переважно роздільним способом. При застосуванні прямого комбайнування посіви за 4-5 днів до збирання обробляють за допомогою літаків (АН-2) хлоратом магнію (26 кг/га за діючою речовиною), що зумовлює швидше і дружне підсушування (десикацію) листостеблової маси, 90- 95% зерна при цьому досягає повної стиглості.
До роздільного збирання рису приступають при повній стиглості 85-90% зерна у волоті. Скошують рис жатками ЖНУ-4, ЖРС-5 та іншими при висоті зрізу 15-20 см. Після досягнення зерном вологості до 18% валки обмолочують комбайнами СКГД-6, СКД-6Р та інших марок. Для повного вимолочування зерна застосовують повторний обмолот валків через 3-4 дні після першого.
Після обмолоту здійснюють первинне очищення й сушіння зерна на агрегатах ОЗП-200Д, СМ-4, КЗР-5, СЗШ-8, КЗС-20Ш та інших з доведенням вологості зерна до 15-16%.
Існує низка сучасних енергозберігаючих та екологічно доцільних технологій вирощування рису, в тому числі без застосування пестицидів, особливо в районах, що прилягають до річок, озер, водойм санаторіїв та ін. Подаємо короткий огляд їх.
Елементи енергоресурсозбереження та екологічної доцільності в сучасних і перспективних технологіях вирощування рису. Залежно від регіональних ґрунтових і кліматичних умов Півдня України і СНД можуть застосовуватись різні варіанти технологій виробництва рису. Базові технології, які застосовувались в попередні роки, включали понад 60 технологічних заходів, а враховуючи їх повторення, – понад 70, що призводило до зростання прямих витрат, металоємності технології, витрат пального. Але ця традиційна технологія найбільш опрацьована, хоч економічно найменш вигідна.
Для вдосконалення і здешевлення виробництва рису досить перспективними є технології, які включають ранню сівбу з глибоким загортанням насіння без затоплення, що дає змогу економити поливну воду, прискорити дозрівання рису, знизити подягання рослин, поліпшити якість зерна. На окультурених полях рання сівба дає змогу одержати сходи за рахунок запасів грунтової вологи.
Важливим елементом сучасних технологій є суміщення технологічних заходів з обробітку ґрунту, загортання добрив, сівби насіння, що здійснюється комбінованими агрегатами, які включають машини з активними робочими органами, зокрема фрезерні культиватори в поєднанні з сівалкою. Крім обробітку грунту й внесення добрив, здійснюють вирівнювання рельєфу, заробляння ґрунтових гербіцидів, сівбу й коткування, що сприяє значному (на 10-15% і більше) підвищенню врожайності, різко зменшує кількість агрегатів, кількість їх проходів по полю, витрату пального.
Технології виробництва рису з мінімальним обробітком ґрунту виключають осінню зяблеву оранку, дискування, чизелювання, переорювання з експлуатаційним плануванням. Всі ці процеси переносяться на весну. Після внесення добрив по стерні грунт розпушують культиватором-глибокорозпушувачем і висівають рис звичайною зерновою сівалкою або використовують комбінований агрегат, який здійснює принаймні три технологічні операції – обробіток грунту, заробляння мінеральних добрив, сівбу (наприклад, агрегат КФС-3,6). Правда, така мінімізована технологія можлива на рисових чеках, добре очищених від бур'янів, з попередньою високою культурою вирощування рису й добре вирівняних.
На площах, де чеки підтоплюються і де неможливо своєчасно просушити грунт як восени, так і навесні, а також під час дощів, проводять обробіток ґрунту і планування чеків, уже частково залитих водою, з таким розрахунком, щоб було видно підвищення й пониження. Ґрунт з підвищень переміщують у пониження за допомогою грейдера- вирівнювача або малого планувальника і після цього створюю шар води 10-15 см. Причому орний шар доводять до рідкого пластичного стану за допомогою дискової борони або фрезерного культиватора. Після цього залите поле остаточно вирівнюють планувальником або так званим "плаваючим брусом" із зубовою бороною, але рис при цьому на великих площах потрібно сіяти з літака, вертольота або за допомогою наземно-начіпного розкидача.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рослинництво» автора Базалій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.1.4. Кукурудза, сорго і круп'яні культури“ на сторінці 11. Приємного читання.