TextBook Істотний вплив на живлення рослин магнієм має іонний склад ґрунтового розчину. За значної переваги одного або кількох іонів – калію, амонію, натрію, кальцію – надходження магнію в рослини ослаблюється. Накопичення в ґрунтовому розчині алюмінію і мангану внаслідок кислої реакції ґрунту також ослаблює засвоєння магнію, а поліпшення живлення рослин нітратним азотом, навпаки – посилює. Потреба рослин у магнії збільшується з підвищенням норм мінеральних добрив.
Таблиця 4.7. Діагностичні рівні вмісту магнію в рослинах (В. В. Прокошев та ін., 1987), % маси сухої речовини
| Культура | Рівень магнію | Фаза відбирання зразка, частина рослини | |||
| недостатній | низький | оптимальний | високий | ||
| Пшениця | < 0,10 | 0,10-0,20 | 0,20-0,40 | > 0,40 | Кущіння |
| Кукурудза | < 0,13 | 0,13-0,30 | 0,30-0,50 | > 0,50 | Молоді рослини |
| Картопля | < 0,15 | 0,15-0,25 | 0,25-1,0 | > 1,0 | Цвітіння, верхні листки |
| Конюшина | < 0,16 | 0,16-0,20 | 0,20-0,60 | > 0,60 | Початок цвітіння |
| Буряк | < 0,05 | 0,05-0,25 | 0,25-1,0 | > 1,0 | Змикання листків у рядках, листки |
| Помідор | < 0,30 | 0,30-0,60 | 0,60-0,90 | > 0,90 | Початок плодоношення, листки |
| Огірок | < 0,13 | 0,13-0,77 | 0,77–0,95 | > 0,95 | Плодоношення, листки |
| Яблуня | < 0,10 | 0,10-0,25 | 0,25-0,45 | > 0,45 | Закінчення росту пагонів, листки |
Вапнування ґрунту пришвидшує процес нітрифікації амонійного азоту, знижує активність алюмінію і мангану, що сприяє поліпшенню магнієвого живлення рослин, але повністю не знімає питання забезпечення ним рослин на ґрунтах з недостатньою кількістю його рухомих сполук.
Магній входить до складу молекул хлорофілу (до 15–20 % його вмісту в рослині), фітину, пектинових речовин, бере участь у переміщенні фосфору, активує деякі ферменти, пришвидшує синтез вуглеводів. За дефіциту магнію листки стають блідими, на старих листках часто з'являються плями. Пізніше на листки рослин між жилками з'являються бурі плями, тоді як жилки залишаються зеленими. Ознаки нестачі магнію часто проявляються на овочевих культурах (баклажан, огірок, помідор, перець), яблуні, винограді. За надлишку магнію у живленні рослин затримується цвітіння, а самі квітки забарвлені менш інтенсивно.
Господарське винесення магнію (MgO) залежно від культури коливається від 10 до 100 кг/га. Найбільше його виносять картопля, буряк, тютюн, зернобобові культури і багаторічні трави. Чутливі до нестачі магнію кукурудза і просо, але найчутливіші – зернові колосові культури, зокрема овес і жито озиме. Значних кількостей магнію потребує ріпак.
Потреба в магнії за ротацію сівозміни залежить від набору культур і змінюється в широких межах. На ґрунтах легкого гранулометричного складу вона може сягати 100-250 кг/га. При збільшенні в структурі сівозміни таких культур, як зернобобові, картопля й овочі, винесення магнію з ґрунту підвищується. Оптимальна одноразова норма внесення магнію становить 50–100 кг/га MgO. При розрахунку норм внесення магнієвих добрив слід враховувати повернення магнію з органічними добривами. Вміст магнію в гною становить 0,08, а в гноївці – 0,05 %.
Оскільки магній і калій є антагоністами, то надмірне внесення калійних добрив може спричинити нестачу магнію. Потрапивши в ґрунтовий розчин, іони магнію сильно гідратуються, тому слабко поглинаються ґрунтом і легко вимиваються атмосферними опадами. У зв'язку з цим на відміну від калію він легко вимивається з ґрунту, його щорічні втрати можуть досягати 20-40 кг/га. Вищими вони бувають у вологі роки і на ґрунтах легкого гранулометричного складу, а також у разі інтенсивного застосування мінеральних добрив. Наприклад, при внесенні калію хлористого збільшуються втрати магнію в результаті вимивання. Проте його вимивання різко зменшується при заміні суперфосфату гранульованого на суперфосфат подвійний, що пов'язано з відсутністю в останньому гіпсу. Загальний баланс магнію в ґрунті від'ємний. На ґрунтах легкого гранулометричного складу, збіднених на магній, рослини часто відчувають його нестачу.
Дефіцит магнію зумовлений зменшенням обсягів застосування органічних і низькоконцентрованих мінеральних добрив, зведенням до мінімуму вапнування ґрунтів. На деяких ґрунтах потреба рослин у магнії більша, ніж у фосфорі.
Магній впливає на ріст рослин, тому він найпотрібніший у молодому їх віці, тому його слід вносити в основне удобрення. Цей елемент також добре засвоюється через листки, у 10–15 разів швидше, ніж калій або фосфор. Як магнієві добрива застосовують: магнезит – містить до 45 % MgO, доломітове борошно – 18–20, оксид магнію (палена магнезія) – 75–87, дуніт – 41–47, кізерит – до ЗО, епсоміт – до 14, каїніт – до 10, лангбейніт – до 19, карналіт – до 14, магній амонійфосфат – 21, калімагнезія – 8, кал і маг – 8–9, борно-магнієве добриво – до 20 % MgO. За винятком магнезиту й доломіту всі інші магнієві добрива розчинні у воді.
Якщо для зернових культур недостатньо магнію, його вносять позакоренево у фазу кущіння й наприкінці фази виходу в трубку у вигляді розчину сульфату магнію. Доцільніше його вносити разом із карбамідом і мікроелементами.
4.3. Визначення потреби, нори і місця проведення вапнування в агроценозах
Ефективність вапнування залежить від рівня кислотності ґрунту: чим вищий рівень кислотності, тим гостріша потреба у внесенні вапняних добрив і більша віддача від їх використання. Тому перевіряти pH ґрунту потрібно постійно.
Про кислу реакцію середовища свідчать деякі зовнішні ознаки. Кислі сильнопідзолисті ґрунти мають чітко виражений горизонт – 10 см і більше. На підвищену кислотність ґрунту вказують також поганий ріст і розрідження (самовипадання) посівів конюшини, люцерни, буряку, пшениці озимої після перезимівлі, активний розвиток таких стійких до кислотності бур'янів і диких рослин, як щавель, осока, жабрій, жовтець повзучий, щучник, багно, ситник, верес, хвощ польовий та ін. Якщо в польових лісосмугах добре ростуть дуб, бук, біла акація, шипшина, то такі ґрунти вапнування не потребують. Велика кількість лободи і кропиви вказує на те, що ґрунт не лише нейтральний, а й багатий на елементи живлення.
Проте рівень кислотності ґрунту і потребу його у вапнуванні в агроценозах, сівозмінах точніше визначають за комплексом агрохімічних показників (обмінної і гідролітичної кислотності, ступеня насиченості ґрунту основами, вмістом органічних речовин, рухомих сполук алюмінію й мангану) з урахуванням гранулометричного складу ґрунту та біологічних особливостей вирощуваних культур, оскільки за pH ґрунту > 6,0 значно збільшуються втрати кальцію внаслідок вимивання. Потрібно також врахувати, що більшість ґрунтів України сильнокислі від природи і перевалновувати їх недоцільно.
За кислотністю та потребою у вапнуванні ґрунти поділено на чотири групи (табл. 4.8).
За ступенем насиченості ґрунту основами (10 додатково уточнюють його потребу у вапнуванні: сильна – V < 50 %; середня – V – 50...70; мала – V = 70...80; потреби у вапнуванні немає – V > 80 %.
Таблиця 4.8. Потреба ґрунтів у вапнуванні залежно від рНсол (за Т. О. Грінченком)
| Кислотність ґрунту | рНсол | Потреба ґрунту у вапнуванні |
| Дуже сильна | < 4,5 | Першочергове вапнування в усіх типах сівозмін |
| Середня | 4,6-5,0 | Першочергове вапнування в овочевих і кормових сівозмінах на супіщаних та суглинкових ґрунтах; середня потреба у польових сівозмінах на піщаних ґрунтах |
| Слабка | 5,1-5,5 | Вапнування супіщаних і суглинкових відмін, зокрема в кормових, овочевих сівозмінах та в сівозмінах із травами. В останню чергу вапнують піщані й глинисто-піщані ґрунти |
| Близька до нейтральної | 5,6-6,0 | Вибіркове вапнування супіщаних і суглинкових ґрунтів, насамперед у сівозмінах із вибагливими до вапна культурами. Не потребують вапнування ґрунти з рНсол > 6,5 незалежно від їх поширення |
За однакових значень pH ґрунти, більш насиченні основами, менше потребують вапнування.
При визначенні потреби ґрунтів у вапнуванні враховують також їх гідролітичну кислотність (табл. 4.9).
Таблиця 4.9. Оцінювання потреби ґрунтів у вапнуванні залежно від їх гідролітичної кислотності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Агрохімія» автора Господаренко Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 4. ХІМІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ ҐРУНТІВ“ на сторінці 6. Приємного читання.