РОЗДІЛ 4. ХІМІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ ҐРУНТІВ

Агрохімія

Позитивна дія вапна полягає у:

– нейтралізації ґрунтової кислотності й заміщенні поглинених іонів водню іонами кальцію і магнію меліоранту;

– створенні оптимальних фізичних, водно-фізичних та інших умов життя культурних рослин;

– поліпшенні азотного режиму ґрунту внаслідок активізації діяльності корисних мікроорганізмів, особливо азотфіксувальних і нітрифікувальних бактерій;

– забезпеченні живлення рослин кальцієм і магнієм;

– запобіганні виникненню мікробного токсикозу при застосуванні мінеральних добрив;

– поліпшенні умов життєдіяльності дощових черв'яків, які сприяють аерації, фільтрації й утворенню водостійких агрегатів;

– перешкоджанні надходженню в рослини важких металів і радіонуклідів;

– стимуляції розвитку корисних мікроорганізмів, які мають важливе агрономічне значення;

– сприянні процесам знешкодження решток біоцидів (пестицидів, гербіцидів, фунгіцидів тощо);

– підвищенні ефективності внесення добрив та якості отримуваної продукції.

У ґрунтах кальцій буває у формі деяких мінералів (доломіт, кальцит та ін.) і

різних солей. Водорозчинні солі кальцію утворюють у ґрунтовому розчині іони Са2+, які є доступними для рослин. Частина кальцію зв'язується ГВК. Нестача кальцію в ґрунті призводить до уповільнення поглинання рослинами калію й бору, тому на вапнованих ґрунтах насамперед спостерігається їх калійне і борне голодування.

На ділянках, де є лужний (вапняковий) підорний шар, (і якщо дозволяє гумусовий підорний шар ґрунту) методом глибокої оранки можна підвищити показник pH (самовапнування).

Вапняні матеріали взаємодіють з ґрунтом за двома механізмами:

1) поступовий перехід основ у ґрунтовий розчин із наступною реакцією з ГВК;

2) контактний обмін поверхневих часточок вапна і ґрунту, при цьому не зачіпаються внутрішні шари гранул; значення цього процесу неістотне. Усі форми вапнякових матеріалів за розчинністю можна розмістити в такий спадаючий ряд: оксиди > карбонати > силікати кальцію.

Внесене у ґрунт вапно взаємодіє з вугільною кислотою ґрунтового розчину і нейтралізує її. При цьому нерозчинний у воді карбонат кальцію поступово перетворюється на гідрокарбонат кальцію (або магнію), який набагато краще розчиняється у воді та сприяє надходженню іонів кальцію в ґрунтовий розчин:

Гідрокарбонат кальцію дисоціює на іони Са2+ і НСОЗ– та частково зазнає гідролізу:

Вугільна кислота, що утворюється в процесі обміну іонів водню ҐВК на іони кальцію, нейтралізується вапном з утворенням гідрокарбонату кальцію, який знову вступає у відповідні реакції:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Агрохімія» автора Господаренко Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 4. ХІМІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ ҐРУНТІВ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ, ЗАВДАННЯ ТА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ АГРОХІМІЇ

  • РОЗДІЛ 2. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН

  • РОЗДІЛ 3. КЛАСИФІКАЦІЯ АГРОХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ЇХ ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

  • РОЗДІЛ 4. ХІМІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ ҐРУНТІВ
  • РОЗДІЛ 5. МАКРОЕЛЕМЕНТИ І МАКРОДОБРИВА

  • РОЗДІЛ 6. МІКРОЕЛЕМЕНТИ І МІКРОДОБРИВА

  • РОЗДІЛ 7. ОРГАНІЧНІ ДОБРИВА

  • РОЗДІЛ 8. ФІЗІОЛОГО-ЕКОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН

  • 8.4. Мікробні препарати

  • 8.5. Регулятори росту рослин

  • 8.6. Хелатні та функціональні добрива

  • 8.7. Дефоліанти, десиканти і сениканти

  • РОЗДІЛ 9. СИСТЕМА УДОБРЕННЯ

  • 9.2. Особливості зональних систем удобрення

  • 9.3. Агрохімічні та фізіолого-екологічні основи системи удобрення

  • 9.4. Діагностика живлення рослин і визначення потреби в добривах

  • 9.4.2. Способи визначення норм добрив

  • РОЗДІЛ 10. УДОБРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

  • 10.9. Удобрення плодових, ягідних культур і винограду

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи