РОЗДІЛ 3. КЛАСИФІКАЦІЯ АГРОХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ЇХ ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Діюча речовина добрив – це вміст у добривах основних елементів живлення. За видами елементів живлення мінеральні добрива поділяють на азотні, фосфорні (фосфатні), калійні (калієві), магнієві (або магнезіальні) та ін.

Форми мінеральних добрив характеризують їх види за хімічним складом, наприклад аміачна селітра, суперфосфат гранульований, калій хлористий та ін. Кількісне відношення діючої речовини, винесеної з урожаєм, до внесеної з добривом називають коефіцієнтом використання діючої речовини добрив.

За вмістом основних елементів живлення добрива поділяють на однокомпонентні, або прості, (містять один основний елемент живлення) і комплексні (містять два або три основних елементи живлення). За кількістю основних елементів живлення комплексні добрива поділяють на подвійні (NP, РК, NK) і потрійні (NPK), останні називають також повними. Добрива, що містять понад 33 % діючих речовин, належать до концентрованих, а понад 60 % – висококонцентрованих.

Крім того, за консистенцією комплексні добрива поділяють на змішані та складні. Змішаними називають добрива, отримані внаслідок простого механічного змішування готових порошкоподібних (кристалічних) або гранульованих однокомпонентних чи складних добрив. Якщо добриво містить кілька елементів живлення й отримане внаслідок хімічної реакції в заводських умовах, його називають складним (амофос, калієва селітра тощо). Складні добрива містять однорідні часточки, кристали чи гранули і мають однаковий або близький хімічний склад. Крім того, вони можуть містити елементи живлення в кількох формах. Складні добрива бувають рідкими. Поділ добрив на складні та змішані певною мірою умовний. Змішані добрива під час зберігання нерідко стають складними внаслідок реакції, що відбуваються між компонентами суміші.

Складнозмішаними є добрива (наприклад, кристалон), отримані після змішування готових однокомпонентних і складних добрив та введенням до них газоподібних і рідких сплавів (розчинів) з наступним твердненням суміші, що супроводжується перекристалізацією та іншими процесами.

Добрива, всі компоненти яких використовуються для живлення рослин, називають безбаластними, наприклад KN03, NH4N03.

До багатофункціональних належать мінеральні добрива, що містять крім елементів живлення речовини, які специфічно впливають на рослини і ґрунт – гальмують або пришвидшують дію добрив, стимулюють розвиток рослин, поліпшують структуру ґрунту тощо.

У широкому асортименті добрив умовно виділяють ще й такі групи:

• для позакореневого підживлення сільськогосподарських та інших культур;

• для тепличних господарств (фертигація, гідропоніка);

• для передпосівного оброблення (інкрустації) насіннєвого матеріалу;

• добрива для приватного сектору – кімнатних, балконних і клумбових рослин.

Нині споживчий ринок заповнено великою кількістю добрив і спеціальних ґрунтових сумішей як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Із закордонних фірм найбільшими постачальниками добрив є "Кеміро Агро" (Фінляндія), "Норск-Гідро" (Норвегія), "Покон" (Нідерланди), "ΚΟΜΠΟ" (Німеччина), "Хайфа Кемікалз" (Ізраїль). Проте відомі випадки, коли маловідомі виробники випускають свою продукцію під назвами, подібними до назв відомих фірм, але гіршої якості. Під час вибору ґрунтових сумішей слід обережно ставитися до рекламних запевнень деяких виробників. Так, особливо мають насторожувати заяви про необхідність застосування тільки певного конкретного універсального препарату для всіх культур без врахування їхніх біологічних особливостей і фази розвитку.

Потрібно пам'ятати, що навіть практично подібні добрива різних виробників можуть дещо по-іншому діяти на рослини. Навіть якщо один із препаратів виявився ефективнішим для якоїсь групи культур, це ще не означає, що і для іншої групи він буде ліпшим. Тому під час вибору добрив для рослин крім властивостей самого добрива необхідно знати і враховувати ґрунтово-кліматичні умови регіону вирощування та біологічні особливості культури.

Нині кількість добрив і фірм, які їх виготовляють, досягає кількох тисяч, тому неможливо детально зупинитися на всіх. Та й потреби в цьому немає, бо їх продукція багато в чому подібна і має тільки різні торгові марки. Тому в підручнику наведено інформацію лише про деякі з них.

За агрегатним станом добрива поділяють на тверді, рідкі і газоподібні (застосовують під накриттями, наприклад, діоксид вуглецю). Тверді добрива бувають порошкоподібними (розмір часточок <1 мм), кристалічними (розмір кристалів >5 мм) і гранульованими (розмір гранул 1–5 мм).

Мікрогранули – стартові добрива в мікрогранульованій формі з розміром грану 0,5-1,0 мм. Добриво вносять у рядки під час сівби з насінням, що гарантує високу доступність елементів живлення на ранніх стадіях розвитку рослин.

Нанопорошок – часточки розміром менш як 1 мкм. У вигляді суспензії вільно проникають у листки. Такі добрива дають змогу підвищити інтенсивність фотосинтезу рослин і стійкість їх до посухи.

За складом добрива поділяють на: комплексні (склад відповідає вимогам окремих культур); універсальні (застосовують на кількох видах культур); моно- і двокомпонентні (для ліквідації нестачі окремого елемента).

За призначенням добрива бувають для професійних і фермерських господарств, для садівництва, овочівництва і тепличних господарств, для приватного сектору (хобі сектору).