Розділ «Додаток 2 Етичні засади роботи журналіста: західний досвід»

У репортажах про самогубство вимагається стриманість. Це особливо стосується розголошення імен та детального опису супровідних обставин. Винятком може стати, наприклад, історично важлива подія, коли йдеться про великий громадський інтерес.

Напрямок 8.5. Опозиція та події, пов'язані з біженцями У репортажах про країни, в яких перебування в урядовій опозиції може загрожувати здоров'ю і життю, потрібно завжди думати про те, що через розголошення імен і публікацію фотографій опозиціонерів вони можуть бути впізнані й переслідуватимуться. Те саме стосується репортажів про біженців. Слід пам'ятати, що публікація подробиць про біженців, підготовку та організацію втечі, а також про шляхи втечі може наразити на небезпеку близьких та друзів утікачів, які залишились у країні, або наявні можливості для втечі будуть блоковані.

Напрямок 8.6. Ювілейні дати

Публікація ювілейних дат осіб, які є поза центром уваги громадськості, допускається лише за умови згоди цих осіб на публікацію.

9. Публікації необґрунтованих тверджень та звинувачень, особливо тих, що ображають людську гідність, суперечать журналістській порядності.

Пункт 9 Кодексу преси

10. Усна чи візуальна інформація, яка за своєю формою або змістом може образити традиційні чи релігійні почуття групи людей, не співвідноситься із принципом відповідальності преси.

Пункт 10 Кодексу преси

11. Преса відмовляється від занадто сенсаційного висвітлення насильства та жорстокості. Необхідно приділяти увагу захисту молоді у процесі підготовки репортажів.

Пункт 11 Кодексу преси

Напрямок 11.1. Занадто сенсаційне висвітлення Занадто сенсаційним є висвітлення, в якому людину перетворюють на об'єкт, принижуючи до ролі простого засобу. Це особливо стосується випадків, коли повідомлення про тих, які вмирають або тілесно чи душевно страждають, за формою та змістом виходять за рамки громадського та інформаційного інтересу читачів. Напрямок 11.2. Репортажі про акти насильства Репортажі про акти насильства, а також про погрозу їх скоєння мають бути ретельно і виважено розглянуті пресою зі збереженням балансу між інформаційною зацікавленістю громадськості та інтересами жертв і потерпілих. Преса повідомляє про ці події незалежно і правдиво, не дозволяючи при цьому перетворити себе на інструмент злочину. Вона не може здійснювати жодних самостійних кроків стосовно налагодження контактів між злочинцями і поліцією.

Інтерв'ю зі злочинцями під час скоєння злочину неприпустимі. Напрямок 11.3. Нещасні випадки і катастрофи Репортажі про нещасні випадки і катастрофи мають поважати страждання жертв і почуття їхніх близьких. Потерпілі від нещасного випадку в жодному разі не мають через репортажі стати жертвами повторно.

Напрямок 11.4. Узгодження дій із державними установами, тимчасове припинення виходу повідомлень

Тимчасові припинення виходу повідомлень загалом неприпустимі для преси. Узгодження дій між ЗМІ та поліцією може відбутись тільки тоді, коли життя і здоров'я жертв та інших потерпілих завдяки діям журналістів можуть бути врятовані або захищені. На прохання органів слідства в інтересах розслідування злочинів репортажі можуть бути частково чи цілком відкладеш на деякий час, якщо ці прохання мають переконливе обґрунтування.

Напрямок 11.5. Мемуари злочинців

Публікація так званих мемуарів злочинців суперечить публіцистичним принципам, я кию злочини в майбутньому виправдовуються або перетворюються на несуттєві, якщо жертви страждають та якщо за допомогою докладного змалювання злочину задовольняється потреба сенсації.

Напрямок 11.6. Наркотики

Публікації в пресі не повинні применшувати руйнівної дії вживання наркотиків.

12. Ніхто не може бути дискримінований за статевою ознакою або через належність до расових, етнічних, релігійних, соціальних чи національних груп.

Пункт 12 Кодексу преси