Розділ «Частина 3 Вершник апокаліпсису»

Уїлсон побуряковів.

— У вас контракт, клятий скиглій! Негайно беріться до своєї роботи!

Гаррі похитав головою.

— Фотографувати ваші безчинства? Пошукайте собі іншого дурника. Я звільняюся. І тобі слід би було зробити так само, Максе!

Оскар перевів погляд на Пеппера. Співробітник «Глобал Експлорер» цієї хвилини мав дуже збентежений вигляд. Він ремиґав ротом, наче викинута з води риба. Слова Гаррі були для нього цілковитою несподіванкою. Лише за кілька хвилин йому вдалося видушити з себе кілька слів:

— Пропоную вам усім трохи охолонути, панове! — Макс примирливо здійняв угору руки. — Гадаю, що існує чимало способів залагодити конфлікт мирним шляхом.

— Ох, Максе! — Гаррі співчутливо глянув на друга. — Можливо, нагадати тобі, про що було написано в телеграмі? Ти ж бачив її на власні очі!

— Що за телеграма? — поцікавився Гумбольдт.

— У Дакарі ми отримали телеграму від приятеля Макса, британського журналіста. У ній повідомлялося про те, що сер Уілсон під приводом дуелі прибрав зі свого шляху відомого астронома Франсуа Лакомба, щоб заволодіти матеріалами французьких геодезистів…

— Безсоромна брехня! — проричав мисливець на метеорити.

— …Крім того, там було сказано, що цей випадок було кваліфіковано лондонським судом як «образу її величності». Типовий випадок неправедного судового рішення, якщо вас цікавить моя думка.

— Але ж сер Уїлсон врятував мені життя… — відказав Макс.

— А ти — йому. Хіба цього не достатньо?

— А постріл під час поєдинку з догонами? — запитав Макс. — Якби він вчасно не застрелив дикуна, валятися б мені десь поміж скель із розтрощеним черепом. Фактично, він двічі врятував мені життя!

— Це я стріляв, бовдуре, — відповів Гаррі, сумно й водночас глузливо усміхаючись.

Макс широко відкрив очі від подиву.

— Ти?!

— Я, друже, це я застрелив того догона, який кинувся на тебе з сокирою, — фотограф співчутливо глянув на Макса. — Через тебе я вперше в житті вбив людину. І, повір мені, я б ніколи нічого подібного не зробив, але не міг же я дивитися, як тебе вбивають, і не спробувати втрутитися!

Макс Пеппер вражено застиг на місці. Самовладання остаточно покинуло його, голова опустилася, плечі затремтіли. Журналіст втупився очима в землю і лише після тривалого мовчання спромігся таки підняти голову. Очі його блищали від сліз.

— Вибач мені, Гаррі, але ж я нічого не знав про це.