Розділ «Частина третя»

– Так.

Вони обоє розсміялись.

– Ти була в нього закохана?

– Неймовірно. Я досі закохана в нього. Він славний хлопець. І його людська сутність не вичерпується тим, що він порядний і привабливий. Мені пощастило, що я маю Андерса. А як у тебе?

– У мене що?

– Скільки подружок ти мав?

– Жодної.

– Жодної?

Вона підвелась на ліктях.

– Такий вродливий хлопець, як ти? Зроду не повірю.

Стіґ скинув футболку. Його шкіра була такою блідою проти сонця, що сліпила очі. Марта з деяким подивом відзначила, що у нього немає на тілі свіжих слідів від уколів. Вона здогадалася, що вони в нього, мабуть, на стегнах або в паху.

– Ти правду кажеш? – запитала вона.

– Я цілував кількох дівчат… – сказав він, підсвідомо погладжуючи старі ін’єкційні рубці, – але цим обмежується мій любовний досвід.

Марта подивилася на ті рубці. Їй теж хотілося торкнути їх пальцями. Стерти їх з його шкіри.

– На першій співбесіді ти сказав, що зав’язуєш, – сказала вона. – Я не казатиму про це Ґрете. Певний час не казатиму. Але тобі відомо, що…

– …що Центр приймає тільки тих, хто регулярно вживає.

Вона кивнула.

– Як гадаєш, ти зможеш?

– Скласти на водійські права?

Вони обмінялися усмішками.