Розділ «Частина третя»

– Немає, – відповів Бйорнстад. – Але гітарист групи, яка знайшла тіло, говорить, що на початку того ж таки вечора сюди навідувався якийсь хлопець. Казав, буцімто він грає в групі «Відчайдушна Молодь», та коли ми перевірили, виявилося, що група давно розпалась.

– Який він був на вигляд?

– Свідок каже, хлопець був у фуфайці з каптуром, накинутим на голову. Сьогодні чимало молодих людей так ходять.

– Отже, він молодий?

– На думку свідка – так. Десь між двадцятьма і двадцятьма п’ятьма.

– А якого кольору була його фуфайка?

Бйорнстад розгорнув свій ноутбук.

– Сірого, як видається.

Двері ліфта відчинились, і вони вийшли, обережно переступаючи через стрічки і прапорці, встановлені криміналістами. На цьому поверсі вони побачили чотирьох людей: двох живих і двох мертвих. Симон кивнув одному з живих. У того була кущиста руда борода, і він стояв рачки над трупом, тримаючи в руці ліхтарик у формі авторучки. Убитий мав велику рану під оком. Голову його оточував темно-червоний ореол крові на підлозі. У верхній його частині з бризок крові сформувався слід, наче сльози накапали. Симон колись намагався пояснити Ельзе, яким красивим може видатись місце злочину. Лише раз він спробував це пояснити і більше ніколи не намагався.

Інша і набагато огрядніша жертва лежала на порозі, верхньою частиною торса всередині кімнати.

Симон автоматично пройшовся поглядом по стінах і помітив кульовий отвір у стіні. Він зауважив також люк у дверях і дзеркало вгорі під стелею. Потім він відступив назад у ліфт, підніс праву руку і прицілився. Передумав і підняв натомість ліву руку. Тепер він змушений був зробити один крок праворуч, щоб кут прицілювання відповідав траєкторії польоту кулі: у голову жертви і – якщо череп не відхилив напрям польоту кулі – у місце, де куля зробила вибоїну в стіні. Він заплющив очі. Нещодавно він стояв у такій самій позиції. На ґанку будинку Іверсенів. Цілився правою рукою. Там він теж був змушений коригувати свою позицію, обираючи потрібний кут прицілювання. Він тоді трохи зійшов з вистеленої плитняком стежки, ступивши однією ногою на м’який ґрунт. Такий самий м’який ґрунт, що був навколо кущів. Але на ґрунті поруч з кам’яними плитами не залишилось такого відбитка підошви, як коло кущів.

– Бажаєте організовану екскурсію всередину, пані та панове?

Бйорнстад широко відчинив двері і притримав їх, щоб Карі і Симон змогли увійти, переступивши через тіло.

– Мерія віддавала цю кімнату в оренду винаймачеві, що заявляв себе як агентство з бронювання і влаштування концертів.

Симон зазирнув усередину порожнього сейфа.

– Як гадаєте, що тут сталося?

– Бандитська розбірка, – сказав Бйорнстад. – Вони атакували цю фабрику наркотиків за мить до завершення робочого дня. Першу жертву застрелили, коли чоловік лежав на підлозі – ми витягли кулю з мостин. Другу жертву застрелили, коли той другий лежав на порозі – там теж у підлозі застрягла куля. Третього змусили відімкнути сейф. Вони взяли гроші й наркотики, а потім убили його поверхом нижче, щоб дати зрозуміти конкурентам, хто в домі хазяїн.

– Розумію, – сказав Симон. – А гільзи?

Бйорнстад коротко засміявся.

– Я теж розумію. Шерлок Холмс відчуває зв’язок з убивством Іверсен.