– Вчора приходили з поліції, – сказала Марта. – Хотіли дізнатись, чи ми роздавали останнім часом кросівки. Їх це цікавить у зв’язку з убивством Іверсен, якщо ти в курсі.
– Так, я про це читав, – підтвердив він.
Марта подивилася на нього. Їй подобалося, що він читає. Більшість їхньої публіки ніколи нічого не читали, не стежили за новинами, не знали, хто в країні прем’єр-міністр, або що означає 9/11 [25]. Натомість вони могли сказати з точністю до крони, почому де амфетаміни, де яка чистота героїну і який відсоток активних інгредієнтів у будь-якому новому фармацевтичному продукті.
– До речі, про Іверсенів… Хіба не так звали чоловіка, що мав тобі допомогти з влаштуванням на роботу?
– Так. Я до нього звертався, але він нині нічого не може запропонувати.
– Ох, прикро.
– Так, але я не опускатиму руки, у мене є інші імена у списку.
– Чудово! Ти маєш цілий список?
– Так, маю.
– Повчимось перемикати передачі?
За дві години по тому вони мчали по Моссевейєн. Марта була за кермом. З одного боку від шляху виблискували на сонці води Осло-фіорду. Стіґ виявився здібним учнем. Спершу не все ладналося з перемиканням передач і зчепленням, але щойно вони розв’язали цю проблему, він неначе запрограмував свій мозок на ефективні дії, безпомилково повторив їх і засвоїв на рівні автоматизму. Після трьох спроб він навчився рушати під гору без застосування ручного гальма. А щойно зрозумівши геометрію паралельного паркування, він уже виконував цей маневр зі спритністю, що викликала у неї мало не ревнощі.
– Що це?
– Depeche Mode, – сказав він. – Тобі подобається?
Вона послухала композицію, в якій подвійний вокал поєднувався з механічним ритмом.
– Так, – сказала вона, посилюючи гучність програвача компакт-дисків. – Це звучить дуже… по-англійськи.
– Це правда. А що ще ти про них сказала б?
– Гм. Радісна дистопія. Таке враження, що вони не сприймають свою власну депресію по-справжньому серйозно, якщо ти розумієш, що я маю на увазі.
Він розсміявся.
– Я розумію, що ти маєш на увазі.
За кілька хвилин вона повернула з автомагістралі у бік Несодтангена [26]. Шосе тут звужувалось, шляховий рух був не такий щільний. Вона притиснула машину до узбіччя і зупинилась.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Ю Несбьо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 3. Приємного читання.