Розділ «Частина друга»

– Покажи мені, як шукати, а решту я зроблю сам, – сказав молодий чоловік.

– Гаразд.

Марія натиснула ще кілька клавіш і вручила йому його мобільний телефон.

– Просто введи ім’я.

– Дуже тобі вдячний.

Марта скінчила, залишилися тільки світлі волосинки на шиї, і вона пригадала, що сьогодні знайшла лезо, встромлене у вікно в кімнаті, з якої вона зранку виселяла пожильців. Лезо, – яке, поза сумнівом, застосовувалось для подрібнення коксу перед тим, як нюхати, – вона тоді поклала на кухонному столі, щоб безпечно його утилізувати з черговим контейнером уживаних шприців. Тепер вона запалила сірник і кілька секунд потримала його над полум’ям. Потім промила його під струменем води і затисла між великим і вказівним пальцями.

– Ти маєш зараз сидіти дуже спокійно, – сказала вона.

– Угу, – відказав молодий чоловік, зайнятий натисканням клавіш на своєму мобільному телефоні.

Вона здригнулася, дивлячись на тонке сталеве лезо, що ковзало по ніжній шкірі на шиї. Вона бачила, як падають зрізані одним дотиком волосинки. Мимоволі їй спало на думку: як мало потрібно… Як мало відділяє життя від смерті. Щастя від трагедії. Сенс від безглуздя. Вона закінчила і подивилась через його плече. Побачила ім’я, яке він вводив, іконку заданого пошуку.

– Готово, – оголосила вона.

Він відкинув голову і подивився на неї.

– Дякую.

Вона зняла з нього рушники й одразу пішла у пральню, щоб не розкидати волосся.

Джоні Пума лежав у темряві, обличчям до стіни, коли почув, як повернувся крадькома його ворог по кімнаті, тихо зачинивши за собою двері. Пройшов по кімнаті навшпиньки. Але Джоні був насторожі. Хлопець скуштував би залізного кулака Пуми, коли б тільки спробував зазіхнути на його заначку.

Проте його ворог по кімнаті навіть не зробив спроби наблизитись; натомість Джоні почув, як відчинились дверцята шафи.

Він крутнувся у своєму ліжку. То була шафа не його, а ворога. Отже, все гаразд; Джоні зрозумів, що хитрий хлопець, мабуть, уже встиг обшукати шафу Джоні, доки той спав, і переконався, що нічого цінного там не зберігається.

Промінь сонячного світла на мить проник у кімнату і торкнувся хлопця. Пума здригнувся.

Хлопець щось витягав з червоної спортивної торби, і Джоні побачив, що то було. Сховавши ту річ у порожню коробку від кросівок, хлопець поставив її на верхню поличку.

Коли він зачинив шафу й обернувся, Джоні швидко заплющив очі.

Хай тобі грець, подумав Джоні. Він тримав очі міцно заплющеними. Але знав, що йому важко буде заснути цієї ночі.