Розділ «Чвара королів»

Стоячи на карачках, Мікен виплюнув кров. «Благаю, не треба», молив його подумки Бран, але коваль заволав:

— Ти, йолопе, зібрався утримати північ з оцією купкою своло…?!

Лисий увігнав вістря списа просто Мікенові у потилицю. Сталевий кінець прохромив плоть і вийшов з горлянки разом зі струменем крові. Заверещала якась жінка, Мейра обійняла Рікона і міцно притиснула до себе. «Таки потонув», майнула в Брана млява думка. «У своїй власній крові.»

— Хто ще має щось сказати? — спитав Теон Грейджой.

— Ходор-ходор-ходор-ходор! — заверещав Ходор, вирячивши очі.

— Ласкаво прошу когось зробити так, щоб дурень стулив пельку.

Двоє залізняків почали лупцювати Ходора ратищами списів. Сумирний стайняр впав на підлогу, намагаючись затулитися руками.

— Я вам буду таким самим добрим господарем, як колись Едард Старк! — підвищив голос Теон, щоб його розчули за лясканням паличних ударів по людській плоті. — Але хто насмілиться зрадити мене, той гірко пошкодує. І не гадайте, що оце перед вами уся моя сила. Скоро до наших рук потраплять Торгенів Закут і Жбир-у-Пущі. Мій дядько саме піднімається Солесписом, щоб захопити Калин-Коп. Якщо Робб Старк зможе дати ради Ланістерам, то хай надалі править як Король-на-Тризубі. Але північ тепер належить домові Грейджой.

— Старкове панство стане з вами битися, — вигукнув молодик на ймення Смердюк. — Приміром, отой жирний кабан з Білої Гавані, а з ним Умбери та Карстарки. Вам би ще кілька людей. Звільніть мене — і матимете собі вірного слугу!

Теон якусь мить зважував його слова.

— А ти на розум справніший, ніж на запах. Тільки от як накажеш мені нюхати твій сморід?

— То діло таке, — зазначив Смердюк, — я ж можу й помитися. Коли буду вільний.

— Кажеш дедалі розважливіше. — Теон всміхнувся. — Ставай на коліно.

Один з залізняків дав Смердюкові меча. Той поклав його до Теонових ніг і присягнув на вірність домові Грейджой та королю Балону. Бран не мав сили на все це дивитися. Зелений сон справджувався просто на очах.

— Мосьпане Грейджою! — Повз тіло Мікена ступила Оша. — Мене теж привели сюди бранкою. Ви тут були того самого дня.

«Я думав, ми з тобою друзі», подумав Бран болісно.

— Мені потрібні воїни, — відповів Теон, — а не хвойди з кухні.

— На кухню мене загнав Робб Старк. Вже мало не рік я шкрябаю казани, відтираю миски та зігріваю сінника оцьому. — Вона кинула погляд на Гейджа. — Годі вже з мене, наїлася. Дайте мені знову до рук списа!

— Осьде в мене для тебе спис! — гукнув лисий, що убив Мікена, ухопився за передок штанів і вишкірив зуби.

Оша спритно увігнала йому кістляве коліно між ніг.