— Приходив Теон. Розказав, що Зимосіч тепер його.
Маестер поставив свічку і витер кров зі щоки.
— Вони перепливли рів. Видерлися на мури за допомогою гаків та мотузок. І з’явилися у замку мокрі з ніг до голови, зі зброєю в руках.
Він сів на стільця коло дверей; з лоба знову зацебеніла кров.
— Браму сторожив Пивотряс. Зненацька вони увірвалися до вартової башти та вбили його. Стріху теж поранили. Я встиг відіслати двох круків, доки мене запопали. Птах до Білої Гавані зміг вилетіти, але другого збили стрілою.
Маестер втупився у очерет на підлозі.
— Пан Родрік забрав з собою надто багато наших людей. Але я винуватий не менше за нього. Я не бачив небезпеки, я зовсім…
«А Йоджен бачив», подумав Бран.
— Краще допоможіть мені вдягнутися.
— Так-так, негайно.
У важкій, окутій залізом скрині в ногах Бранового ліжка маестер знайшов йому спіднє, штани та сорочку.
— Ти є Старком, господарем на Зимосічі, спадкоємцем Робба. І мусиш виглядати, як личить принцові.
Разом вони вдягли Брана з вельможною пишністю.
— Теон хоче, щоб я привселюдно здав йому замок, — мовив Бран до маестра, поки той застібав на ньому делію улюбленою його пряжкою в подобі вовчої голови зі срібла та гагату.
— В цьому нема жодного сорому. Князь мусить захищати свою чадь. Жорстокі місця народжують жорстоких людей — пам’ятай про це, коли матимеш справу з залізняками. Твій панотець зробив, що зміг, аби приборкати Теона. Та схоже, запізно й замало.
Залізняк, присланий по них, був кремезний, дебелий, з вугільно-чорною бородою до середини грудей. Брана він ніс без зайвих зусиль, хоча, схоже, гидував дорученням. Ріконова опочивальня розташувалася за пів-оберту баштовими сходами. Чотирирічний малюк почав комизитися, коли його збудили.
— Хочу до матінки, — скиглив він. — Хочу паніматку. І Кудлая теж.
— Ваша мати далеко звідси, мій принце. — Маестер Лювин вдягнув на малого сорочку через голову. — Зате з вами я і Бран.
Він узяв Рікона за руку і повів назовні.
Унизу вони натрапили на Мейру та Йоджена, яких виганяв з їхніх покоїв лисий чолов’яга зі списом на три стопи вищим за нього. Йоджен глянув на Брана очима, схожими на повні суму зелені озера. Інші залізняки привели Фреїв.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чвара королів» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чвара королів“ на сторінці 402. Приємного читання.