Слуги правосуддя

- Так як зараз? - запитав Екалу, з маленькою посмішкою, і це був кінець здатності Сейварден здаватися прохолодною і зібраною.

Я домовився зустрітися зі Сфеною увечері в чайному магазині з виходом на цокольний поверх. І побачив, що вона уже мене чекає.

- Кузина, ви звичайно знаєте громадянку Уран? А це її сестра, Кваттер. Роуд Денсе намагалася змусити її підірвати мене, але вона вирішила спробувати підірвати Роуд до того.

- Я дещо чула, - сказала Сфена. - Хороший був намір, громадянко. Маю за честь зустрітися з вами.

- Громадянин. - Відповіла Кваттер, тихо і насторожено. Втомлена, як я підозрював, від поїздки у шатлі. Ми знайшли що громадянка Кваттер не винна, і вислали повідомлення у магістрат району Бесет, але вона була попереджена, щоб поводитися більш правильно в майбутньому, і звільняється у такому розумінні, що буде перебувати під моїм наглядом, як флот-капітана. Я міг уявити собі реакцію Кваттер на вмовляння вести себе більш правильно.

Я нахилив голову, ніби слухав повідомлення.

- Хтось прибув. Не далі, ніж за кілька хвилин. Будь ласка, Кваттер, сядьте. Уран, ходімо зі мною, будь-ласка.

У коридорі стривожена Уран запитала мене,

- Хто прилетів, Радч-ай?

- Нікого не було, - зізнався я. - Я просто хотів залишити Сфену і Кваттер в спокої на деякий час. - Уран подивилася на мене здивовано. Трохи засмучено. - Сфена як капітан дуже погана, - Пояснив я. - А Кваттер чудова людина. Я думаю, вони добре підійдуть один до одного. Але якщо ми усі четверо сядемо вечеряти, Кваттер, ймовірно, скаже дуже мало. Таким чином вони можуть трохи краще познайомитися наодинці.

- Але ж вона тільки що приїхала! Ви не можете відправити її геть!

- Тихше, дитинко, я не посилаю нікого і нікуди. Це може закінчитися нічим. І якщо Кваттер вирішить в кінцевому підсумку приєднатися до екіпажу Сфени, або знайти собі інше заняття, ви зможете зустрічатися у будь-який час. - По сходах коридору спускалася Баснаайд. - Садівник! - Вона посміхнулася, стомлено. Підійшла туди, де стояли Уран і я. - Повечеряйте з нами. Зі мною і Сфеною, я маю на увазі, і Уран, з сестрою Уран Кваттер, яка щойно прибула з планети.

- Прошу вибачення, флот-капітан, - сказала Баснаайд. - У мене був дуже довгий день, і я маю стільки запрошень на чай і вечерю і все таке інше, що вже не знаю, що з ними робити. Я дійсно бажаю, щоб вони припинилися. Я просто хочу піти в свою кімнату, з’їсти миску скелл і лягти спати.

- Мені шкода, - сказав я, - підозрюю, що це моя вина.

- Довгий день це не ваша вина, - сказала вона, з тією напівусмішкою, яка нагадала мені лице лейтенанта Аун. - Але запрошення, звичайно, приймається.

- Я подивлюся, що можна буде зробити, - пообіцяв я. - хоч і не обіцяю багато. Ви впевнені щодо вечері? Так? Відпочинете трохи згодом. І не соромтеся дзвонити мені, якщо вам потрібна моя допомога. - Мені доведеться поговорити зі Станцією про те, щоб хтось перехоплював такі дратівливі для неї запрошення.

Немає реального кінця, немає фінального досконалого щастя, немає неоплатного відчаю. Зустрічі, - так, сніданки і вечері. П’ята, передбачливо миючи кращий фарфор знову назавтра, сумнівається, чи є у нас достатньо чаю на наступні кілька днів. Тісарват чергує на вахті на борту Мака, Бо Перша поруч з нею, співаючи про себе, “І дерево годує рибу”. Етер Сьома стоїть як анкіларі на посту - безпристрасно поза кімнатою, яку реквізували Екалу і Сейварден. Але наскрізь бентежачись від випадкового шуму з-за дверей. Забавлячись, насправді, і з полегшенням, що принаймні ще одна справа йде так, як вона думала, чи як це повинно бути. Амаат Друга і Четверта допомагають у Сад-секторі ремонтній бригаді, і співають одне і те ж, але не знають про це, і злегка збиті по фазі одна з одною. Моя мати сказала, що все йде по колу, корабель йде навколо станції, і так далі…

Я сказав Уран,

- Що ми зробимо, це пошукаємо де повечеряти.

Зрештою це тільки один крок, а потім будуть наступні.