Слуги правосуддя

- Отже, погоджено? - запитав я. - Так? Відмінно. Тоді порядок денний.

***

На моє прохання громадянка Уран зустріла мене в коридорі, під час перерви у засіданні.

- Радч-ай, - сказала вона, і продовжила на дельсіг, - я хотіла би поговорити з вами про жителів Сад-сектору. - П’ята Етер і П’ята Амаат зараз працювали, допомагаючи відновити однин з найбільших рівнів Сад-сектору.

- Ви попросили у них дозволу поговорити зі мною, - здогадався я. І пішов коридором, знаючи, що Уран піде слідом.

Вона це зробила.

- Так, Радч-ай. Всі щасливі чути про ремонт і раді почути, що як тільки його закінчать, вони отримають свої місця назад. Але вони занепокоєні, Радч-ай. Вони… - Вона коливалася.

Ми дойшли до ліфта, і його двері відчинилися.

- Доки, будь-ласка, кузен, - сказав я, хоча станція знала, куди я йду. Ніколи не завадить бути ввічливим. Тоді звернувся до Уран, - Їх хвилює той факт, що шість АІ в системі зустрічаються на закритому засіданні, щоб спланувати, як відтепер все буде, а люди, жителі системи і жителі в Сад-секторі не мають права голосу на ньому.

- Так, Радч-ай.

- Добре. Ми включили це дуже важливе питання у порядок денний. Це питання, яке стосуються всіх в системі, і тому кожен повинен мати можливість прийняти участь у цих рішеннях. Я відповідатиму за судову владу і перенавчання чиновників, і, звичайно ж, це обов’язково зачіпає також питання безпеки. Я буду говорити з громадянкою Лусулун, звичайно ж, і керівниками тут і внизу, на планеті. Але я також хочу почути загальну думку усіх громадян в цілому. Я хочу, щоб ви створили комітет для розгляду цього питання, і я хочу, щоб комітет мав різних членів, так щоби кожен відчував, що у нього є депутат, до якого громадянин може принести свої претензії, і які будуть представляти ці проблеми до розгляду. Жителі Сад-сектору теж повинні мати свого представника. Скажіть їм це, і скажіть їм, що потрібно вибрати кращих представників і я зустрінуся з ними.

- Так, Радч-ай! - Двері ліфта розсунулися, і ми вийшли в вестибюль доків. - Що ми тут робимо?

- Зустрічаємо пасажирський шатл. І ми якраз вчасно. - Громадяни потоком випливали з бічного коридору в хол, і одна з них була знайома нам фігура в сірому піджаку і штанах і рукавичках, з коротко підстриженим і щільно завитим волоссям. Втомлена і насторожена. - А ось і вона. Дивіться.

- Кваттер! - скрикнула Уран, і побігла, плачучи, щоб обійняти сестру.

***

Екалу прибув на станцію разом зі мною. Етер Сьома, яка вийшла за ним, була негайно завалена запитами про те, як або коли може бути зручний час підійти до Екалу з запрошенням пообідати, випити чаю, чи ми сподіваємося краще познайомитися. Деякі запити були зроблені на ім’я Тісарват, послужливі пропонування пропозицій, тому що багато людей вже знали, що Екалу був лейтенантом на “Милосерді Кальр”, і тільки найменшим дітям на станції до теперішнього часу не було відомо, що він, швидше за все, буде керувати людьми у двох системах.

Сейварден, звичайно ж, теж отримала ряд подібних запрошень. Так що було не дивно, що зрештою виявилося, що вони сидять поруч одне одного, п’ють чай і намагаються уникнути попадання крихт печива на їхні куртки або на підлогу. Сейварден робила все можливе, щоб бути байдужою, не бажаючи допустити, щоб Екалу дбав про її присутність, або про її бажання будь-яким чином. Але, врешті-решт, вся станція була повна людей, щодо яких Екалу цілком міг бути більш зацікавлений у зустрічах. Близько десятка з них були присутні прямо зараз, троє чи четверо з них, очевидно, змагалися за увагу Екалу, всі вони сиділи, розмовляли і сміялися.

Екалу нахилився до Сейварден.

- Ми повинні знайти більш приватне місце. Куди, тобто, якщо ви дозволите себе відвести.

- Так, - погодилася Сейварден, спокійно, намагаючись не здаватися занадто щасливою, але це не зовсім їй вдавалося. - Я буду тільки рада. Я буду намагатися вести себе добре.