Слуги правосуддя

Баснаайд посміхнулася.

- Мені життя завжди здається безнадійним, коли я занадто довго нічого не їм.

- Не сумніваюсь. У моєму випадку, однак, всі мої проблеми все ще зі мною. Я вважаю, що просто повинна знайти якийсь спосіб нормально сприймати те, що відбудеться далі. - А потім, щось згадавши, - А як щодо вас? Ви в безпеці? Схоже, що ніхто не… не сказав володарю Міанаї про вас або про громадянку Уран. Це означає, що вони не розповіли їй усього, що трапилося з капітаном Хентіс. Насправді, виходячи з того, що я бачу, від людей можна було очікувати більшої мотивації, щоб сказати їй про це, але вони навпаки активно уникають цього.

Баснаайд з’їла останню порцію локшини і відставила посуд.

- Ви працюєте у Сад-секторі? - Сейварден жестом зобразила підтвердження. - Перший рівень не був зруйнований, коли ви відлетіли. Це відбулося, коли сюди прибув владика Радч власною персоною. - Сейварден насупилася. Баснаайд продовжила, - Цього не було в новинах, звичайно, частково тому, що за день чи два до того новини заповнилися осудженням дій флот-капітана, але коли “Меч Гурат” летів до Станції, він не звернув увагу на пасажирський трафік.

- Що? - Сейварден була, мабуть, за межами можливості навіть лаятися.

- “Меч Гурат” вийшов з власних воріт і вдарив пасжирський човник. Кинув його на купол над садами, і той зламав заплатку над отвором, який ви прорізали раніше, щоб врятувати нас. Дно озера було знову зруйноване, і перший рівень Сад-сектору почав втрачати повітря. На щастя люди, що працювали в той час всередині саду, були в змозі отримати ясні вказівки, і, звичайно, пощастило, що Сад-сектор був евакуйований кілька тижнів тому. Але з шатлом усе ніби обійшлося, це не у новинах, звичайно ж, в основному тільки чутки, проте я знаю, що принаймні дві дуже відомі родини прямо зараз у жалобі. І одна з тих по бабусі, матері і дочці.

- Варденські гнійні кутикули, - нарешті вилаялася Сейварден.

- Лейтенант, я не пригадую, щоб коли-небудь чула, що хтось таке говорить за межами історичної драми.

- Вони говорять так в історичних драмах? - Сейварден здавалася майже настільки ж шокованою, як і катастрофою шатла, про яку Баснаайд тільки що розповіла їй.

- Це робить лихий герой, що шукає пригод.

- Герої говорять це в історичних драмах? Що за світ? - Баснаайд відкрила рота, щоб сказати щось, але, мабуть, була розгублена і знову закрила його.

- Ну… - сказала Сейварден, а потім - Ну… Тому не дивно, що тиран така налякана і зла. Маючи деякі сумніви з приводу вірності тих, хто підтримує його, хто довіряє володареві Міанаї або кого флот-капітан, можливо, підкупив. Потім корабель Міанаї спустошує знамениті сади ще раз, а в процесі вбиває хто знає скільки пасажирів шатла, в тому числі членів багатих і відомих у системі сімей. А потім вона приходить до висновку, що найменш лояльні громадяни зібралися і протестують на площі. Акуратно, по правилах, і так далі.

- Ніхто не хотів говорити з нею про Сади. Або про Сад-сектор, - погодилася Баснаайд. - Це лише моє припущення, так чи інакше. У всякому разі, вона явно була не в настрої прощати пацієнтів, коли прибула.

Тиша, ймовірно, обидві згадували, що сталося з новопризначеним керівником служби безпеки.

- І що тепер? - запитала Сейварден.

Баснаайд жестом вивазила свою безпорадність, пробуючи відповісти на це питання.

- Я думаю, що всі задаються цим питанням. Однак у найближчому майбутньому мені потрібно йти на роботу, а вам потрібно поговорити з кимось на станції і з адміністратором.

- Я зроблю це, - погодилася Сейварден. - думаю, що це потрібно тепер. Потім наступний крок, потім ще один…

Вони встали і вийшли з магазину. За два кроки у коридорі до них підійшов службовець у світло-синій уніформі станційної адміністрації, було ясно, що він чекав, коли вони вийдуть.