Слуги правосуддя

- Так, сер. - Четверта, не сміючи відчувати полегшення.

- Так, сер, - додала Друга, витягуючи ковдру з ящика, - безумовно, вам це потрібно зробити в першу чергу.

Сейварден зморгнула. Видихнула, коротко і різко. Забрала руки зі своїх ніг, взяла чашку чаю з руки Амаат Четвертої і почала пити…

Робота почалася з того що вони влізли у вакуумні костюми і пройшли через спішно зведений тимчасовий шлюз у зараз безповітряний перший рівень Сад-сектору. Ні Сейварден, ні її Амаат не мали достатньої кваліфікації, щоб працювати над усуненням структурних пошкоджень, але вони могли працювати підсобними робітниками і робити все, що наказував керівник, наприклад підносити речі. Це була не дуже цікава робота, але вона вимагала досить багато уваги, і більшу частину часу тримала їх думки подалі від проблем, які вони не могли вирішити.

Принаймні Сейварден відчувала, що це було так. На другий день один з робітників з’єднав їхні лицьові панелі і коротко запитав,

- Важкий день?

Питання здавалося досить невинним, але воно вдарило по вухах Сейварден раптовим, гострим почуттям реальності, а потім неймовірної надії на те, що ще не все втрачене. І через мить на неї накотила хвиля сорому, жалю і нудоти. Вона могла б вибрати будь-яку з дюжини відповідей або навіть просто плоске “Відчепися”. Замість цього вона сказала,

- Мене нудить.

- Ох, - сказав незнайомець, трохи сторопівши. - Це буде коштувати трохи дорожче. А потім додав. - Але ви знаєте, я бачу по очах, що знаєте, як приємно трохи розслабитися і зняти втому після важкого дня.

- Іди геть, - сказала нарешті Сейварден. З невеликим полегшенням. Проте живіт болів далі.

- Добре, добре. - Незнайомець роз’єднав лицьові панелі і повернувся до роботи трохи далі по коридору.

Сейварден не повернулася до заданої роботи, а залишила її не повідомивши керівника їхньої групи.

І отямилася у медсекторі Станції. Вона лежала, дивлячись на стелю, протягом декількох хвилин, її навіть не цікавило, як вона опинилася у ньому. Відчуваючи себе на диво добре і спокійно. Потім до неї напевне повернулась пам’ять, тому що вона здригнулася, закрила очі, і поклала руку на лице.

- Що ж, доброго ранку, лейтенант. - Голос був веселий. Сейварден не забрала руку, щоб побачити, хто говорить. - Учора був захоплюючий вечір і ніч, хоча, на щастя для вас, ви не були у свідомості більшу частину цього часу. Я вражений, що вам вдалося випити майже дві пляшки “Арракі”, перш ніж знепритомніти. Це багато, і п’яною і несвідомою ви могли убити когось. Ви були за крок до угоди з суспензією. - Голос все ще був веселий, свіжий, навіть здавалося без жодного сліду сарказму.

- Іди геть, - сказала Сейварден, не рухаючи рукою.

- Якби ми були на борту вашого корабля, я впевнений, що повинен би був зробити це, - продовжив голос, який тепер бадьоро вибачався. - Але ми не на кораблі, ми в медсекторі станції, що означає мою відповідальність. Отже, як ви почуваєтеся, ви можете з’їсти що-небудь? Ваші солдати зовні цієї кімнати, вони сплять зараз, насправді, але вони просили побачення з вами, як тільки ви прокинетеся. Ви можете спробувати спочатку поїсти, а якщо по правді, то ви і я повинні дещо обговорити.

- Що?

- Кеф і шунт. Я зазвичай не рекомендую його використання. Його занадто легко обійти, і він не в змозі по справжньому вирішити проблему. Але я бачу що той, хто працював з вами, дійсно намагався доповнити його іншими методами. - Ймовірно, Сейварден відчула зростаючу нудоту при згадці лікаря про шунт, хоч вона була далека і приглушена. Їй дали якісь препарати, без сумніву. - Але скажу вам правду, лейтенант, - як тільки ви приймете кeф, мене перестане хвилювати, якщо навіть ви виблюєте кишки. Так виглядає проблема з моєї точки зору. Можливо, ви вже маєте досвід? Ні? Тоді добре. Той, хто встановив шунт і зробив інші маніпуляції, ймовірно, не був свого роду фахівцем. Корабельний медик, так? З усією повагою до корабельних медиків, вони повинні знати багато інших речей, а іноді вони роблять деякі речі під великим тиском. Але це та область, де вони, як правило, недостатньо кваліфіковані. Проте, врешті-решт, ймовірно, у нього не було великого вибору. Насправді єдине, що має хороші шанси, полягає в розробці свого роду звичок, які утримуватимуть вас від кефу. Припускаючи, що ви хочете бути далеко від нього.

- Я хочу. - Сейварден опустила руку і подивилася на тонке, веселе обличчя лікаря. - Я хотіла бути далеко від нього. До цього часу. Я збиралася продати “Арракі”. Я знала, що зможу отримати більш ніж достатньо кефа, але потім подумала, ні, це капітана Брека. І тоді я подумала, чорт, я ж можу напитися.

- Що ви і зробили, - погодився лікар. - Напилися до безпам’ятства, - повернення до кефа не може бути гарною ідеєю, але це дійсно вказує на деяку рішучість з вашого боку. - Сейварден не відповіла. - Я звільняю вас від роботи на сьогодні, і відсилаю додому з одним проханням, - визначитися щодо завтрашнього дня. Я повинен знати, як ви себе почуваєте, якщо хочете повернутися на роботу завтра, я дам вам очищаючий препарат, але якщо хочете залишитися вдома, то ви зможете зробити це без догани або втрати зарплати.