Розділ «Як важливо бути поважним»

Ґвендолен (до Джека). То це задля мене ви погодились на таке тяжке випробування?

Джек. Так.

Сесілі (до Елджернона). Ви йдете на ці жахливі муки, аби зробити мені приємність?

Елджернон. Так.

Ґвендолен. Тож яка дурість говорити про рівність статей! Коли йдеться про самопожертву, чоловіки безмежно вищі за нас.

Джек. Отож бо й є. (Тисне руку Елджернонові.)

Сесілі. Часом вони виявляють таку фізичну мужність, про яку ми, жінки, і не уявляємо!

Ґвендолен (до Джека). Голубе мій!

Елджернон (до Сесілі). Голубко моя!

Дві пари обіймаються. Входить Мерімен. Побачивши, яка тут ситуація, він чемно покахикує.

Мерімен. Гм! Гм! Леді Брекнел!

Джек. Сили небесні!

Входить леді Брекнел. Закохані сполохано відстороняються одне від одного. Мерімен виходить.

Леді Брекнел. Ґвендолен! Що це означає?

Ґвендолен. Тільки те, мамо, що ми з містером Ворзінґом взяли заручини і збираємось одружуватись.

Леді Брекнел. Підійди сюди. Сідай. Сідай зараз же. Нерішучість будь-якого роду – це знак психічного розладу в молодих або фізичної слабкості у старих. (Обертається до Джека.) Дізнавшись, сер, що моя донька несподівано зникла – про що мені доповіла її довірена покоївка, належно в свій час профінансована від мене скромною сумою, – я негайно ж виїхала вслід за нею вантажним потягом. Її бідолашному батькові, радо можу сказати, досі здається, що вона просто затрималася на університетській лекції для широкої публіки про вплив сталих прибутків на розвиток думки. Я не збираюся виводити його з омани. Взагалі я ніколи не втручаюсь в його ілюзії. Так воно краще. Але ви, звичайно, усвідомлюєте, що будь-які стосунки з моєю донькою ви маєте припинити зараз же і негайно. В цьому питанні, як і в усіх інших, я непоступлива.

Джек. Ми з Ґвендолен, леді Брекнел, взяли заручини і збираємось одружуватись.

Леді Брекнел. Цього ні в якому разі не буде, сер. А що стосується Елджернона… Елджерноне!

Елджернон. Я слухаю, тітонько Оґесто.

Леді Брекнел. Скажи мені, чи не в цьому домі мешкає твій болящий друг містер Банбері?