Розділ «Віяло Леді Віндермір»

Дамбі. То вона вас направду не кохає?

Лорд Дарлінґтон. Ні, не кохає.

Дамбі. Ну то вітаю вас, любий друже. У цьому світі існує тільки дві трагедії. Одна – це коли не одержуєш того, чого прагнеш, а друга – коли одержуєш. Друге – набагато гірше, це справдешня трагедія! Мені цікаво було почути, що вона вас не кохає. А ось ти, Сесіле, – чи міг би ти довго кохати жінку, яка не відповідає тобі взаємністю?

Сесіл Ґреєм. Жінку, яка не відповідає взаємністю? Та ціле життя!

Дамбі. Я так само. Але спробуй-но знайти таку!

Лорд Дарлінґтон. Як ви можете бути таким гонористим, Дамбі!

Дамбі. Я це сказав без ніякого гонору. Я просто журюся цим. Мене, бувало, кохали ревно й шалено. Я навіть шкодую, що так виходило. Бо воно страшенно ускладнювало життя. Мені хотілося бодай іноді мати трохи вільного часу для себе.

Лорд Оґастес (оглядаючись). Мабуть, щоб дечого підучитись?

Дамбі. Ні, щоб забути все, чого мене навчали. Це набагато важливіш, любий Бабчику.

Лорд Оґастес тривожно совгається на стільці.

Лорд Дарлінґтон. Ой, хлопці, які ж ви циніки!

Сесіл Ґреєм. А що таке цинік? (Сідає на спинку канапи.)

Лорд Дарлінґтон. Це людина, що знає ціну всього і не знає, чого те все варте.

Сесіл Ґреєм. А сентиментальник, любий Дарлінґтоне, це людина, що в усьому добачає якусь абсурдну вартість і не знає ринкової ціни найпростішої речі.

Лорд Дарлінґтон. Слухаючи вас, Сесіле, ніколи не занудишся. Ви говорите так, немов маєте бозна-який досвід.

Сесіл Ґреєм. А це так і є. (Іде до каміну.)

Лорд Дарлінґтон. Але ж ви для цього ще надто молодий!

Сесіл Ґреєм. Це хибна думка. Досвіду набуваєш від інстинктивного ставлення до життя. У мене воно є. У Бабчика його нема. Бабчик словом досвід називає власні помилки. Оце й усе.

Лорд Оґастес обурено обертається до них.

Дамбі. Власні помилки всі називають досвідом.