Розділ «Віяло Леді Віндермір»

Лорд Оґастес. То з ваших слів випливає, що вона зіпсута жінка. Але це зовсім не правда!

Сесіл Ґреєм. Ой, зіпсуті жінки – це сущий клопіт. А порядні жінки – сама нудьга. Оце й уся різниця між ними.

Лорд Оґастес (попахкуючи сигарою). Місіс Ерлін має попереду майбутнє.

Дамбі. Попереду місіс Ерлін має минуле.

Лорд Оґастес. Я волію жінок з минулим. Хай йому чорт, але з ними бодай поговорити цікаво.

Сесіл Ґреєм. Що ж, Бабчику, у вас дуже багато знайдеться тем для розмов з нею. (Підводиться й підходить по лорда Оґастеса.)

Лорд Оґастес. Ти робишся нетактовним, хлопче, – хай йому чорт, але все-таки нетактовним.

Сесіл Ґреєм (кладе руки йому на плечі). Знаєте, Бабчику, ви вже втратили і на стрункості постави, і на твердості характеру – тож не втрачайте ще й самовладання: потім його не вернете.

Лорд Оґастес. Любий хлопче, якби я не був найдобросердішим на весь Лондон…

Сесіл Ґреєм…То ми відчували б до вас більшу повагу – чи не це ви мали на думці, Бабчику? (Відходить убік.)

Дамбі. Молодь у наші дні зовсім-таки розбестилась. Ніякої тобі поваги до фарбованого волосся!

Лорд Оґастес сердито оглядається.

Сесіл Ґреєм. Місіс Ерлін ставиться з величезною повагою до нашого любого Бабчика.

Дамбі. В такому разі місіс Ерлін – чудовий приклад для решти жіноцтва. Адже теперішні жінки здебільш відверто нехтують усіх чоловіків, з якими вони не в шлюбі.

Лорд Віндермір. Ви, Дамбі, городите чисту маячню, а ви, Сесіле, надто вже язика розпустили. Дайте місіс Ерлін спокій. Нічого не знаючи про неї, ви без кінця лихословите на її адресу.

Сесіл Ґреєм (підходячи до лорда Віндерміра). Я ніколи не лихословлю, любий Артуре. Я лише повторюю плітки.

Лорд Віндермір. А яка різниця між лихослів’ям і плітками?

Сесіл Ґреєм. О! Та плітки – це ж чарівно! Вся історія не що інше, як суцільна плітка. А лихослів’я – це ті самі плітки, тільки зануджені моралізацією. Я ось ніколи не вдаюся до моралі. Чоловік, що береться моралізувати, – як правило лицемір, а жінка, що за це береться, неодмінно тупоголова. Для жінок нема гірше, як мати пуританське сумління. Більшість жіноти добре це розуміє. На щастя.

Лорд Оґастес. Я теж такої гадки, любий хлопче, такої самісінької!

Сесіл Ґреєм. Мені прикро це чути, Бабчику: коли люди погоджуються зі мною, я відчуваю, що бовкнув щось невлад.