Розділ «ПОПЕЛИЩЕ»

— Виборний Сендерсе, Енді, це моя партнерка Каролін Стерджес. А це діти, котрими ми опікуємося. Аліса і Ейден.

— Я хочу соску, — похнюплено мовив Ейден.

— Ти вже старий для соски, — штовхнула його ліктем Аліса.

Обличчя в малого скривилося, проте він не заплакав.

— Алісо, — закинула дівчинці Каролін Стерджес. — Це негідно. А що ми кажемо про негідних людей?

Аліса прояснішала.

— Негідникам смоктати! — вигукнула вона і зареготала. Якусь мить, повагавшись, до неї приєднався і Ейден.

— Пробачте, — звернулася Каролін до Енді. — Мені нема на кого їх залишити, а в Терсі був такий прибитий голос, коли він зателефонував…

Як не важко було в таке повірити, але скидалося на те, що цей стариган на всі заставки топче цю молоду леді. Здогадка промайнула в голові Енді, не викликавши особливого інтересу, хоч за інших обставин він міг би глибше на цю тему поміркувати, помисливши собі різні позиції, уявляючи, як вона обсмоктує його своїм росяним ротом і таке інше, і тому подібне. Зараз же зовсім інше крутилося йому на думці.

— А хтось повідомив чоловікові Саммі про її смерть? — спитав він.

— Філу Буші? — це перепитав Твіч, він якраз вийшов до вестибюля з коридору. Плечі мав пониклі, лице посіріле. — Цей курвий син її кинув і втік з міста. Хтозна-коли. — Він помітив Алісу і Ейдена Епплтонів. — Вибачте, дітки.

— Та все гаразд, — заспокоїла його Каро. — У нас у хаті повна свобода слова. Так набагато чесніше.

— Ага, так і є, — гугонула Аліса. — Ми скільки завгодно можемо казати лайно і сциклиння, у всякому разі, поки мама не повернеться.

— Але не курва, — наголосив Ейден. — Курва — це 'ексизм.

Каро не звертала уваги на цю інтерлюдію.

— Терсі, що тут трапилося?

— Не перед дітьми, — відповів той. — Ні, не зараз, хай там яка не є свобода слова.

— Батьків Френка нема в місті, — сказав Твіч. — Але я повідомив Гелен Руа. Вона сприйняла це доволі спокійно.

— П'яна? — спитав Енді.

— Як чіп.