TextBook Він швидко підійшов до жерця й допоміг йому втриматися на ногах братською рукою.
Рада дев’ятьох, усі вельможні родини Опета, зібралися на нічну сесію й вислухали рапорт Гая Бен-Амона в нажаханій мовчанці. Лише коли він прохрипів свою останню фразу й важко опустився на стілець, почалося белькотіння про те, чия в цьому провина, кого слід покарати, і вияви жалості до себе й сумніви.
– Нам сказали, що того чоловіка знищено в битві під Сетом!
Гай відповів:
– Вам сказали тільки, що я знищив під Сетом тридцять тисяч рабів. Я їх не називав.
– Як можна було зібрати таку велику армію без того, щоб ми знали про це? Хто винний?
Гай відповів:
– Її було зібрано поза нашими кордонами. Ніхто не винний.
– А як щодо шахт? Ми повинні їх захищати.
Гай стомлено всміхнувся.
– Ми маємо такий намір.
– Чому ми тримаємо на кордоні лише один легіон?
Гай похмуро їм відповів:
– Бо ви відмовилися виділити гроші для кількох.
Тоді вони всі обернулися проти нього, їхні слова з гуркотом проникали крізь туман виснаження.
– Як ти пройшов непоміченим крізь ворожі лінії?
– Чи не був колись цей Тимон твоїм протеже?
– Ти знаєш його добре, ти його навчав, чи не так?
Гай подивився на Ланнона.
– Годі! – Голос Ланнона урвав останню фразу. – Його святість закликав націю до війни. Він показав мені копії сувоїв, які підписав, і я збираюся їх затвердити.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонячний Птах» автора Вілбур Сміт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 123. Приємного читання.