Лаккей заплющив очі, зосередивши всю увагу на ударах пульсу під його долонею та великим пальцем. Люків пульс повернувся до норми. Цього разу нещасний говорив правду. Він таки ніколи не мав стосунків з гоблінами — принаймні безпосередніх. Очевидячки, тріада Б’ва Кел була не настільки дурна.
Лаккей підвівся, поклав «скік-поскік» собі до кишені. Вже чути було, як на вулиці виють поліційні сирени.
— Гей, лікарю! — запротестував Люк. — Ви що, вже йдете? А як же я?
Лаккей подивився на нього холодним поглядом.
— Я б узяв тебе з собою, але ж поліції схочеться розпитати, чому підлога у твоєму помешканні встелена фальшивими грішми, — сказав Лаккей і зник за дверима.
Приголомшено роззявивши рота, Люк Каррере витріщився йому вслід. Він, звісно, розумів, що треба б тікати. Негайно! Але свої останні заліки з бігу Люк складав ще в сімдесятих роках минулого сторіччя, а відтоді й п’ятдесяти метрів не пробіг. Та й ноги раптом стали мов кисіль. І це — від однієї лише Думки про вельми тривалий термін ув’язнення.
Розділ 7
ДВА ПЛЮС ДВА
Поліційна площаНачальницький палець Корча вказував просто на Холлі.
— Мої вітання, капітане. Тобі знову вдалося вгробити шмат легіонської техніки.
Але Холлі вже мала готову відповідь.
— Це не зовсім моя провина, пане. Той багноїд перебував під дією гіпнотичних чарів, а ви ж самі звеліли мені не покидати шатла. Тож я й не змогла вконтролювати ситуацію.
— Точно в ціль! — докинув свої п’ять копійок О’Гир. — Чудова відповідь. До того ж тут нема про що непокоїтись. У «відбий-промені» вмонтовано пристрій самознищення — як і в будь-якому приладі, що я створюю для бойових дій.
— Помовч, цивільний! — гаркнув командувач.
Але в окрикові командувача не було злості. Нині він відчував полегшення — як і всі вони. Загрозу людського вторгнення відведено, і при цьому навіть ніхто не загинув.
Нині вони сиділи в залі для нарад, де зазвичай засідали всякі цивільні комітети. Як правило, всі важливі наради проводилися в оперативному центрі Легіону, але його керівництво поки що не готове було запросити Артеміса Фаула в той нервовий вузол оборони підземного світу.
Корч ударив по кнопці настільного переговорного пристрою.
— Клопоте, ти там?
— Так точно, пане.
— Чудово. Отже, слухай. Можеш скасувати надзвичайне становище. Але пошли загін-два у глибші тунелі — може, вдасться захопити кілька гоблінських зграй. Хоча лишається ще багато чого незрозумілого. Наприклад, хто спрямовує діяльність Б’ва Кел, і куди, й для чого?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місія в Арктику» автора Колфер Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЙоунКолфер Артеміс Фаул. Місія в Арктику“ на сторінці 51. Приємного читання.