Розділ «ЙоунКолфер Артеміс Фаул. Місія в Арктику»

— Лаккею, — сказала Холлі, — слухай мене уважно. Він навів на тебе великокаліберного низькочастотного бластера. Ми називаємо його «скік-поскік». Розроблено цей «скік-поскік» спеціально для перестрілок у тунелях. Якщо Люк натисне на гачок, лазерний промінь буде все відбиватися й відбиватися від стін, аж поки не влучить у когось із вас двох.

— Розумію… — пробурмотів Лаккей.

— Що ти сказав? — підозріло спитав Каррере.

— Нічого. Просто я терпіти не можу, коли мене фотографують.

Тут показала зуби Люкова жадібність.

— Мені подобається годинник у тебе на зап’ясті. Зразу видно, що дорогий. Це «ролекс»?

— Та який там дорогий! — заперечив Лаккей, який категорично не хотів розлучатися з комутатором. — Дешевинка. Просто сміття та й годі.

— Віддай мені годинника!

Лаккей розщебнув чорного ремінця на зап’ясті.

— А якщо я віддам вам годинника, ви розкажете мені все про ці батарейки?

— Так це ти! Ось зараз вилетить пташечка! — заверещав Каррере, запихаючи неслухняного пухкого пальця в замалий отвір спускової скоби й щосили натискаючи на гачок.

Наступна секунда Лаккея сповільнилася до швидкості слимака, так ніби тілоохоронець опинився у колі спиненого часу. Мозок солдата вмить увібрав усі дані й проаналізував усі можливості. Пальця Каррере вже не зупинити. Ще мить — і лазерний заряд помчить у бік Лаккея, а тоді почне відскакувати від стін, аж поки обидва, Каррере і Лаккей, загинуть, у такому становищі від пістолета не було жодної користі. Удатися до захисного екрану «відбий-промінь»? Але сфера з двометровим діаметром не захистить двох дорослих чоловіків…

Тож буквально в останню частку секунди, що лишилася Лаккеєві, тілоохоронець знайшов вихід зі становища. Якщо та сфера здатна відбити лазерний заряд, то, можливо, вона зуміє і втримати його в собі? Лаккей натис на малесеньку кнопочку й шпурнув невеличкий прилад у напрямку бластера.

Сферичний екран розкрився за якусь наносекунду до пострілу — й поглинув лазерний промінь, що вирвався зі зброї Люка Каррере: триста шістдесят градусів захисту. Яке то було видовище! Справжній феєрверк усередині великої бульбашки. Яскраві промені танцювали всередині сфери, відбиваючись від її вигнутих стінок.

Каррере заворожено витріщився на видовище, й Лаккей скористався хвилинною неуважністю горе-нишпорки, щоб його обеззброїти.

— Запускай двигуни, — прохрипів тілоохоронець у закріплений на горлі мікрофон. — За кілька хвилин сюди вдереться «Сюрте». Цей кентаврійський захист зупиняє світло, але не звук.

— Все зрозуміла. А що з мсьє Каррере?

Лаккей кинув ошелешеного парижанина на килим.

— Зараз ми з Люком любенько побесідуємо.

Каррере наче вперше усвідомив, де перебуває.