Розділ «ЙоунКолфер Артеміс Фаул. Місія в Арктику»

Третій штурхан. Досить белькотні!

— Я прошу пробачення. Ну, ви розумієте, що я маю на увазі…

Ельфійські риси капітана Куць набули дивного вигляду. Щось середнє між збентеженням і — невже таке може бути? — радістю. Але Холлі швидко оговталась.

— Мабуть, я теж у боргу перед тобою, людино, — відповіла вона, дістаючи бластера.

Інстинкти солдата забили тривогу, однак Лаккей схаменувся й вирішив покластися на чистоту намірів ельфині.

А капітан Куць добула з торбинки при поясі золоту монету й підкинула її метрів на двадцять у залите місячним сяйвом небо. Одним плавним рухом піднявши бластер, Холлі вистрелила. Монета підлетіла ще метрів на двадцять угору й почала падати на землю. Артеміс спритно її впіймав. І як це у нього вийшло? Раніше він би такого не втнув…

— Чудовий постріл, — похвалив він, розглядаючи крихітну дірочку в самому центрі золотого круглячка.

Холлі простягла руку, демонструючи вказівний палець, довкола основи якого тягся ще свіжий рубець.

— Коли б не ти, я б промахнулася взагалі, — сказала ельфиня. — Жодні механічні пальці не здатні забезпечити подібну точність. Отож і я маю за що подякувати тобі.

Артеміс простяг їй монету.

— Ні, — похитала Холлі головою. — Залиш її собі — щоб нагадувала.

— Нагадувала про що?

Ельфиня подивилася йому просто у вічі.

— Нагадувала про те, що в душі кожної людини, навіть під товстим шаром хитрощів і лукавства, тліє іскра порядності. Можливо, ти роздмухаєш ту іскрину, і з неї розгориться полум’я щирої людяності.

Артеміс стис монету в кулаці. Метал був теплий.

— Так, можливо… — мовив він.

Над ними пролетів маленький двомісний літак. Хлопець глянув у небо, а коли опустив погляд, ельфиня вже зникла. Тільки легкий серпанок завис над травою.

— До побачення, Холлі, — прошепотів він.

«Бентлі» завівся відразу, варто було тільки повернути ключ. Не минуло й години, як вони вже під’їхали до головних воріт школи імені святого Бартлбі.

— Перевірте, пане, чи ввімкнутий ваш телефон, — порадив Лаккей, відкриваючи двері. — Гельсінська поліція має незабаром отримати результати пошуку в базах даних Інтерполу. Досьє вашого батька знову поміщено в їхній головний комп’ютер — завдяки зусиллям усе того самого О’Гира.